“Тут треба розуміти, як працює атомна станція: тобто в нас іде реакція від реактора, і завдання оператора постійно підтримувати за нею контроль, щоб вона не перетворилася у надзвичайне явище, тобто, щоб ця реакція була контрольована.
Зазвичай, найбільш складні моменти у роботі реактора — це його запуск та виведення на відповідну потужність. Проблеми з тим, що коли ви починаєте маневрувати, вам постійно потрібно змінювати потужності реактора, і це робить реакцію нестабільною. З’являється ризик, що щось піде не так.
Реактори, які працюють у нас, вони працюють так, що їх вивели на якусь потужність і вони на такій потужності працюють постійно.
Загалом, є певні можливості регулювання, не тільки потужності самого реактора, а вже додатковими технологіями регулюється енергія пари в турбіні... І так зроблено в деяких країнах. Наприклад, у Франції, де зробили ставку на енергетику. Там таке практикують, але відразу реактори будувалися з ідеєю, що вони будуть експлуатуватися в такому режимі”, — розповів він.
Що стосується реакторів на українських АЕС, то за словами експерта, вони не будувалися під маневрування.
“Це вже намагання додати нові технологічні рішення до програми яка працює, але проблема в тому що атомна станція дуже складна система. Через те, що там атомна реакція, яка може вийти з під контролю — все це несе надзвичайні ризики. Там складна система охолодження, велика кількість насосів, тому коли ви робите складну систему ще складнішою, то з’являються можливості, що щось може піти не так. Навіть зараз вже є інформація про всякі інциденти. Час від часу перевіряють системи, а вони працюють не так як планувалося...”, — додав він.
За словам О.Пасюка одним із ризиків маневрування АЕС є це можливий вихід радіоактивних газів.
“Що може піти не так? Може перегрітися реактор. Завдання атомних станцій постійно охолоджувати реактор, і все побудовано навкруги цього. Аби реакція йшла з такою швидкістю, щоб тепло, яке виділяється можна було вивести у вигляді пари і подати його на турбіну , - і таким чином виникне електроенергія. Але, якщо ви не можете охолоджувати з достатньою швидкістю, то це призведе до аварії, бо топленні зборки почнуть плавитися. І наступним кроком вже йде розплав і розгерметизація реактору... А це вже аварія. Якщо навіть радіоактивний матеріал не вийшов за контейнера ( така споруда), то там, звичайно, будуть радіоактивні гази з невеликою кількістю виходити. Далі ви отримаєте реактор, з яким не зрозуміло що робити. Тобто воно просто буде стояти поки хтось щось не придумає. Хоча постійно придумуються ідея, як цьому запобігти, але не прикладі Фокусіми видно що радіоактивні матеріали потім з водою починають вимиватися у довкілля”, — пояснив О. Пасюк.
Нагадаємо, як повідомляв УНН, в своєму Плані дій на 2016 рік Кабінет Міністрів України запланував до 31 грудня ввести маневрування енергоблоками атомних станцій для добового регулювання потужності об’єднаної енергосистеми.
Також нагадаємо, за даними експертів, енергоблоки наших АЕС не спроектовані під маневрові режими.
На сьогодні, через нестачу ресурсу, українські АЕС працюють в режимі обмежень.
Протягом першого півріччя Україна сплатила РФ за ядерне пальне більше 130 млн дол.