Він пояснив, що ФГВФО не має права визнавати банківські договори та операції нікчемними, це виключна компетенція суду. Тож, цей Порядок № 826 слід розглядати як першу, можливо недосконалу, але все ж спробу впорядкувати правове дикунство в діяльності уповноважених осіб Фонду, заявив Ю.Спектор.
“Процедура ФГВФО про повідомлення сторонам про нікчемність правочину — є привласнення функції правосуддя, оскільки по суті є процедурою визнання правочину недійсним (оспорюваний правочин) не в момент його вчинення, а в майбутньому, на вимогу уповноваженої особи Фонду. Назва процедури є недолугою, адже відбувається плутанина між нікчемністю за законом, та нікчемністю в розумінні Фонду. Треба було назвати речі своїми іменами — що Фонд привласнив функції визнання правочинів недійсними з огляду на порушення інтересів держави, Фонду, вкладників банку тощо”, — зазначив він.
Також, Ю.Спектор переконаний, що під час ліквідації банків, уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізосіб проводили перевірки правочинів “на власний розсуд”.
“Стаття 38 Закону не наділяє ліквідаційну адміністрацію в принципі проводити перевірки правочинів і Мін'юст не мав права реєструвати Положення № 826.
Водночас, із власної судової практики, запевняю вас, що уповноважені особи Фонду робили це й без жодного Положення. Будь-які дорікання в суді на порушення вимог Закону натикались на заперечення уповноважених осіб Фонду, що, мовляв, у нас взагалі немає жодного порядку на вчинення цих дій, тому ми робимо на власний розсуд, як вважаємо за потрібне”, — розповів він.
Член Консультативної ради при ГПУ наголосив, що визнаючи банківські договори та операції нікчемними, ФГВФО порушує чинне законодавство.
“Ще раз зауважу, що визнання правочину нікчемним не відповідає засадам ч.2 ст.215 ЦК України, особливо, якщо це здійснюється особою, що не наділена повноваженнями здійснювати правосуддя. Це наділення службових осіб Фонду судовими функціями в цивільно-правовій сфері, що порушує принципи розподілу гілок влади і є неприпустимим.
Було б правильно наділити уповноважену особу правом вимагати визнання такого правочину недійсним виключно в судовому порядку — це було б легітимно”, — зазначив він.
Ю.Спектор також наголосив на тому, що на сьогодні судами, аби отримати корупційну вигоду, навмисне створена непрозорість практики роботи Фонду, недолугість законодавчої бази та відсутність однакового правозастосування відповідних нормативних актів.
“На мою думку, непрозорість практики роботи Фонду, недолугість законодавчої бази та відсутність однакового правозастосування цих нормативних актів судами створена умисно, з метою надання відповідного "маневру" при ухваленні рішень для отримання корупційної вигоди.
Інакше уся ця юридична "махновщина" давно була б припинена, та було б унормовано практику роботи уповноважених осіб Фонду та надані роз’яснення з боку ВАСУ щодо судової практики в сфері ліквідації банків. Якщо зорі запалюють, то, можливо, це комусь вигідно...”, — наголосив він.
Нагадаємо, тисячі вкладників банку “Михайлівський” не можуть отримати свої кошти через те, що Фонд гарантування вкладів фізосіб визнав їх банківські договори нікчемними, та на цій підставі відмовив у виплатах. Суди, розглядаючи скарги вкладників банку “Михайлівський” на дії ФГВФО, у більшості випадків стають на їх сторону, констатуючи протиправність дій Фонду гарантування вкладів фізосіб, та підкреслюючи той факт, що цей орган не може визнавати банківські договори нікчемними.
Водночас, ФГВФО запідозрили у розповсюдженні недостовірної інформації й щодо позичальників банку “Михайлівський”.
У фінансовій компанії “Фагор”, яка визнана судом добросовісним набувачем кредитного портфелю банку “Михайлівський”, заявили, що Фонд гарантування вкладів вводить в оману людей, намагаючись стягнути кошти, які їм не належать.