"Документ доповнено новою категорією – "Міжнародні дні", куди включені, серед інших 8 березня – День боротьби за права жінок (день буде святковим, але не вихідним) та 1 травня – День праці (буде вихідним)", - йдеться у повідомленні.
Оскільки українці не підтримали намір запровадити Шевченківський день (9 березня) і День сім’ї (друга п’ятниця вересня) як вихідні святкові, то цю пропозицію знято з календаря.
Разом з тим, за побажаннями громадськості до проекту включено традиційне свято – День Святої Трійці. Другий день після Великодня та Трійці (понеділок) залишається вихідним.
Також вноситься як традиційне свято – Різдво Христове за григоріанським календарем, що відзначається 25 грудня (не є вихідним днем).
Неробочий святковий день пропонується не переносити на понеділок, якщо він припадає на вихідний (окрім Різдва за юліанським календарем, 7 січня).
День Державного Прапора України відзначатиметься 4 вересня (саме цього дня підняли синьо-жовтий прапор над будівлею Верховної Ради України у 1991 році).
Законопроектом упорядковано скорботні дні й запропоновано День пам’яті жертв політичних репресій перенести з третьої неділі травня на першу неділю листопада на вшанування жертв розстрілу 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох, коли за вироками позасудових органів загинули понад 100 діячів української культури, науки, військових, священнослужителів – в’язнів Соловецького табору особливого призначення.
Інститут підготував нову редакцію проекту Закону України та відповідний пакет документів на подання для погодження Міністром культури України, згідно із регламентом Кабінету Міністрів України.
Як повідомляв УНН 12 квітня, спільні святкові сніданки на Великдень проведуть для потребуючих львів’ян.