Як зазначається, вона померла через кілька тижнів після свого 106-го дня народження.
Вказано, що вона була останньою вцілілою із нацистської адміністрації. Уперше вона розповіла про свій досвід і спогади лише у 2011 році. У 2016 про неї зняли документальний фільм "A German Life".
Б.Помсел народилася у 1911 році і в юності працювала секретаркою на єврейського страхового брокера, після чого влаштувалася на таку ж роботу до прихильника правих поглядів. Хоч жінка і запевняла, що ніколи не цікавилася політикою, у 1933 році вона вступила до Націонал-соціалістиної робітничої партії, аби отримати роботу в державному радіо.
Пізніше, за її словами, у 1942 році її професійні здібності привели її до роботи у міністерстві народної освіти і пропаганди у якості секретаря міністра Йозефа Геббельса.
Вона описувала Й.Геббельса як "привабливого чоловіка", завжди поголеного і гарно вдягненого, але зарозумілого.
Б.Помсел наполягала, що працювала просто секретарем і нічого не знала про злочини нацистів під час Голокосту.
"Люди, які сьогодні кажуть, що зробили б більше для цих нещасних, переслідуваних євреїв... Я справді вірю, що вони щиро вірять у це. Але вони б цього не зробили", - заявила вона у інтерв'ю для документального фільму.
Жінка також наполягала, що не почувала провини за вчинки її керівництва.
Після Другої світової війни Б.Помсел потрапила у полон радянських військ і провела п'ять років у трудових таборах. У 1950 році вона повернулася до роботи у німецьких ЗМІ, де працювала впродовж наступних 20 років.