“Система підвищення кваліфікації базується на інститутах післядипломної освіти вчителів. Кожен вчитель раз у 5 років зобов’язаний пройти курси підвищення кваліфікації. На жаль, через те, що ці інститути не мали достатньої конкуренції — вони не мали ніякої мотивації, особливо підіймати якість цього підвищення кваліфікації. Тому закон про освіту, який зараз у парламенті чекає другого читання, передбачає множинність форм вибору підвищення кваліфікації. Закон буде передбачати те, що вчитель зможе обрати, де він буде підвищувати кваліфікацію. Він повинен набрати 150 годин. Учитель зможе прийти і прослухати декілька годин вашого курсу, потім піти ще в якусь організацію, яка спеціалізується, наприклад, на освіті дітей з особливими потребами, для того, щоб вміти працювати, коли в класі є така дитина. Потім ще зможе кудись піти. І тоді інститут післядипломної освіти складає все підвищення кваліфікації як окремі модулі. Ми цілком свідомо хочемо збільшити конкуренцію, щоб у цьому полі зростала якість підвищення кваліфікації вчителів”, — сказала вона.
Також Л.Гриневич зазначила, що без внесення цих змін у школі, інші зміни у системі освіти не будуть помітними.
“Якщо ми в школі, через яку в обов’язковому порядку проходять всі наші діти, не зробимо змін — то інші зміни будуть косметичними”, — сказала вона.