У ЄС попередньо погодили продовження призупинення ввізних мит та квот на український експорт до ЄС до 5 червня 2025 року, водночас посиливши захисні заходи для чутливих сільськогосподарських продуктів. Попередньо потенційні втрати економіки України можуть становити орієнтовно 300 млн євро. Про це повідомила журналісту УНН голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко.
Зазначимо, що регламент включатиме два захисні механізми для захисту ринку ЄС, зокрема, новий автоматичний захисний механізм, який зобов'яже Єврокомісію знову запровадити тарифні квоти, якщо імпорт птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, круп та меду перевищить середнє арифметичне обсягів, імпортованих у другій половині 2021-го, у 2022 та 2023 роках.
Одні з найбільших складнощів, з якими ми можемо зіштовхнутися, – це відсутність прогнозованості, тому що відрахунок критичного обсягу імпорту з боку ЄС починається з 1 січня 2024 року, а ми досі до кінця не розуміємо, який буде фінальний обсяг критичного імпорту. Станом на зараз комітет Європарламенту з міжнародної торгівлі підтвердив своє схвалення останнього варіанту проекту регламенту, коли береться до уваги друге півріччя 2021 року, увесь 2022 рік та весь 2023 рік. Але водночас ми все ще не розуміємо, як саме буде обраховуватися весь цей обсяг
За її словами, немає розуміння, яким буде критичний обсяг імпорту, але його починають рахувати з 1 січня 2024 року.
"Тобто, може скластися ситуація, що до моменту, коли буде ухвалений фінальний текст регламенту, ми вже використаємо значну частку цього критичного обсягу. А далі українським експортерам необхідно буде доволі швидко ухвалювати рішення, чи продовжувати експортувати і в яких обсягах саме на ринок ЄС, чи шукати додаткові ринки збуту і додаткові маршрути до інших країн, тому що, наприклад, продукція, яка їде насипом з портів Одеси, – це одна логістична і цінова історія, а готова продукція, яка їде територією ЄС, "Шляхами солідарності", і яка має дорожчу логістику, – це інша", - зазначила Авраменко.
Авраменко вказала, що найбільша проблема – це відсутність можливості нормально планувати свою експортну діяльність й відсутність повного розуміння саме того, скільки Україна може експортувати до Європейського Союзу.
"До того ж, проект регламенту не дає відповіді на запитання, як саме обсяг критичного імпорту буде обраховуватися, які митні коди включає "чутлива" продукція, тобто нюансів дуже багато, які можуть змінити весь обрахунок. Відповідно, все ж потрібно дочекатися фінального тексту регламенту і роз’яснення Європейської комісії", - сказала Авраменко.
За її словами виходить, що Україна пів року буде експортувати без повноцінного розуміння ліміту.
"Це, звісно, впливає на настрій українських експортерів. Станом на зараз ми розуміємо, що буде якийсь критичний обсяг імпорту, після якого мають бути встановлені обмеження у вигляді повернення до рівня квот і митних тарифів на ввезення продукції", - пояснила Авраменко.
Вона зазначила, що продукція може стати неконкурентною на європейському ринку.
"Відповідно продукція, яка раніше була обмежена квотами й доволі високими ставками імпортного мита, вона, зазвичай, після вичерпання обсягів квоти, далі не експортувалася до ЄС. Це означає, що з урахуванням митних ставок, продукція ставала неконкурентною на європейському ринку, що змушує нас думати, що продукція і цього разу не буде їхати на ринок ЄС після вичерпання критичних обсягів імпорту", - зазначила Авраменко.
Таким чином, за її словами, попередньо потенційні втрати економіки України можуть становити орієнтовно 300 млн євро.
Розрахунки, які УКАБ підготував, вони є доволі попередніми. За актуального тексту проекту регламенту, близько 300 млн євро – потенційні втрати не просто аграрного сектору, а безпосередньо економіки України
Вона зауважила, що експорт до ЄС для України вигідний, тому що ЄС у нас "під боком" у логістичному розумінні, і цей ринок є доволі маржинальними для українських експортерів продукції з доданою вартістю.
"При експорті до ЄС нам достатньо автомобільної логістики, вартість якої значно менша у порівнянні з логістикою через ЄС до третіх країн, яка є значно дорожчою. При цьому ціна на третіх ринках маже бути нижчою, продукція буде їхати менш маржинальна. Тобто є певний рівень прибутку, який ми недоотримаємо", - сказала Авраменко.