"16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України, яка проголосила державний суверенітет як “верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах”.
Потім була “Революція на граніті” — мирна акція студентів, які вимагали від ВР УРСР прийняти закон про референдум. Ця акція ознаменувала початок боротьби прогресивної частини суспільства за незалежність України — боротьби, яка (і це вкрай важливо сьогодні розуміти) велася виключно в рамках правового поля.
24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення незалежності України і призначив всеукраїнський референдум, на який було винесено ключовий для всіх громадян питання: “Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?”. Рівно чверть століття тому, 1 грудня 1991 року, понад 90% українців проголосували за незалежну, суверенну Україну", - підкреслив В.Медведчук.
"Все це сторінки історії — великої і драматичної, виконаної колізій, поразок і перемог. Головна з цих перемог — набуття Україною незалежності. Однак грудневий референдум 1991 року став першим і на сьогоднішній день останнім у вітчизняній історії актом народного волевиявлення, результати якого були повністю втілені в життя (результати референдуму 2000 року, в ході якого українці підтримали пропозиції щодо реформування системи державного управління, до цих пір не імплементовані)", - наголосив політик.
"За 25 років, українці неодноразово мали можливість переконатися, що влада панічно боїться народного волевиявлення. Чиновники і політики не цікавляться думкою своїх громадян з важливих державних питань, більш того, використовуючи адміністративний ресурс, всіляко перешкоджають народному волевиявленню. Так, в 2006 році був організований збір підписів за проведення референдуму про членство України в НАТО і Єдиному економічному просторі з Білоруссю, Казахстаном і Росією.
Було зібрано понад 4,6 млн підписів громадян. У ЦВК визнали, що підписи зібрані з дотриманням вимог українського законодавства. Для проведення такого референдуму потрібен був відповідний указ президента. Однак Ющенко проігнорував волю мільйонів своїх співгромадян, навіть незважаючи на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва та Конституційного Суду, який зобов’язав його оголосити референдум. Чи не виявляв поваги до волі народу і Янукович, не схильна прислухатися до думки українських громадян і нинішня “демократична” євроустремліннями влада", - підкреслив лідер.
"Історія незалежної України з усією очевидністю демонструє, до чого призводить ігнорування волі народу. Небажання влади вести відкритий діалог із суспільством стало не тільки благодатним грунтом для зростання корупції, причиною “корозії” демократичних принципів і відсутності позитивних змін у всіх сферах суспільного життя. Найтрагічнішим наслідком небажання Києва чути свій народ став збройний конфлікт на Сході України, що забрав тисячі життів, зламав мільйони доль, що розколов країну. Однак влада так і не отримала уроків зі своїх помилок. “Майданні лідери”, які обіцяли зробити владу прозорою і підконтрольною народу, дати можливість громадянському суспільству керувати країною, зайнявши владні кабінети, забули про свої обіцянки. Український народ, як і раніше позбавлений гарантованого їй Конституцією права керувати країною", - наголосив В.Медведчук.
Влада змінюється, а нехтування волею народу залишається незмінним. Основне прагнення будь-якої команди, яка перебуває на українському владному олімпі, — це бажання отримати всю владу, без вилучень і обмежень.
"Саме тому, ще в 2012 році Громадський рух “Український вибір”, тільки з’явившись на політичній арені країни, звернулося до українців з Маніфестом, в якому прямо заявило: “Будь-яка влада, усвідомлюючи свою безконтрольність і безкарність, забуває про інтереси народу і згадує про них тільки напередодні чергових виборів ... Чекати приходу “нової справедливої влади” — це утопія! Ми повинні змусити будь-яку обрану народом владу рахуватися з думкою і виконувати волю більшості громадян! "А для цього в Україні повинні бути реалізовані механізми прямої демократії. Саме на всеукраїнських та місцевих референдумах громадяни країни зможуть висловлювати недовіру і тим самим відправляти у відставку Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України; керівників областей і районів; голів сіл, селищ, міст; депутатів рад усіх рівнів — від сільської до обласної", - зауважив лідер.
"І поки в Україні не почнуть працювати механізми прямої демократії — поки народ, як і гарантовано Основним Законом країни, не отримає реальної можливості брати участь у вирішенні стратегічно важливих для держави питань, — нічого не зміниться.
Лише рішення, прийняті всенародно, на всеукраїнських або місцевих референдумах, можуть бути оптимальними і ефективними. Лише реальне народовладдя змусить чиновників і політиків приймати рішення, спрямовані на розвиток і забезпечують майбутнє України і Українського народу", - резюмував В.Медведчук.