Зокрема, суди вказують на те, що ФГВФО прийняв Порядок № 826, який суперечить чинному законодавству, а також дозволяє виходити відомству за допустимі межі повноважень, встановлюючи нікчемність банківських договорів під час процедури ліквідації.
Нагадаємо, чинне законодавство говорить, що ФГВФО може виявляти (але не визнавати) банківські договори нікчемними виключно в період знаходження в банку тимчасової адміністрації. Під час ліквідації банків процедура виявлення нікчемних договорів заборонена. Однак ФГВФО власним рішенням дозволив сам собі продовжувати період виявлення нікчемних договорів, в тому числі в період ліквідації банків.
Про те, що ФГВФО виходить за рамки своїх повноважень свідчать такі рішення судів:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64042139
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62884496
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63881004
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63648921
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65225491
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64653339
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63471910
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62902144
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63402539
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63402434
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63547348
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62053856
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63316523
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63173382
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63881010
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63317804
Суд аргументовує свою позицію таким чином:
“Порядок виявлення угод (в тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №826 від 26.05.2016 р. і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 червня 2016 за №863/28993 (далі Порядок №826), розширив повноваження Фонду щодо перевірки угод на предмет нікчемності на період процедури ліквідації банку.
Так, відповідно до пункту 5 розділу ІІ наведеного Порядку №826 перевірка угод (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією в період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку.
У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірка може бути продовжена, але не більше ніж на шість місяців.
Проаналізувавши вказане, суд приходить до висновку, що норми підзаконного нормативно-правового акта суперечать вимогам Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“, оскільки обмежують певні законом право фізичної особи на своєчасне отримання коштів за вкладом після початку процедури ліквідації банку та наділяють додатковими повноваженнями комісію з перевірки угод. Фактично перевірка угод на предмет їх нікчемності може тривати протягом року з моменту початку процедури ліквідації банку, що є неприпустимим.
Суд зазначає, що перевірка операцій на предмет їх нікчемності повинна бути проведена в період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку, а не в період його ліквідації”.
Нагадаємо, раніше експерти заявляли про аналогічні неприпустимі дії з боку ФГВФО в справі банку “Михайлівський”.
Справа в тому, що ФГВФО двічі визнав нікчемним один і той же договір факторингу (передачі кредитного портфеля) між банком “Михайлівський” і фінансовою компанією “Плеяда”.
У першому випадку він це зробив вчасно, в період тимчасової адміністрації. Однак вся вертикаль адміністративних судів, аж до Вищого адмінсуду України, скасувала рішення ФГВФО, визнавши його протиправним і безпідставним.
Тоді, вже навздогін, ФГВФО знову визнав цей договір нікчемним, за так званими додатковими обставинами, але вже під час ліквідації банку. Про те, що друге рішення ФГВФО явно суперечить першому рішенню, УНН писав раніше.
Абсурдність другого рішення ФГВФО підтвердив і Окружний адміністративний суд Києва. Разом з тим, при розгляді цього рішення ФГВФО в апеляції, Київський апеляційний адміністративний суд визнав, що фінансова компанія “Плеяда” не змогла довести протиправність ФГВФО в повній мірі, а тому рішення суду першої інстанції скасовано.
Втім, за словами експертів в сфері права, рішення Київського апеляційного адміністративного суду винесене не тільки в порушення законодавства про гарантовані виплати, а й Конституції України, не має шансів вистояти у Вищому адміністративному суді України.