За даними її джерел, деякі члени адміністрації США вважають, що Китай скористається тим, що багато країн відмовляються від закупівлі у Тегерана нафти, побоюючись заходів санкцій, і лише збільшить імпорт іранського чорного золота. Така ситуація може зблизити Іран і КНР у той час, коли відносини між Пекіном і Вашингтоном напружені через торгові суперечки, пише видання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США відмовили у проханні дозволити фірмам ЄС торгівлю з Іраном
Збільшення імпорту іранської нафти у Китай також може підірвати ефективність санкцій відносно Тегерана, які Вашингтон обіцяв відновити після свого виходу зі Спільного всеосяжного плану дій щодо іранської ядерної програми, відзначається в матеріалі газети. Це також вплине на ціни на нафту, які виросли після оголошення США про вихід з угоди.
Як повідомляє The Wall Street Journal, у світлі відновлення обмежень багато енергетичних компаній уже йдуть з Ірану, а великі міжнародні банки відмовляються здійснювати транзакції, які пов’язані з нафтовими угодами, що стосуються республіки. Однак Китай, який і так є одним із найбільших імпортерів іранської нафти, має намір збільшувати закупівлі, зазначає газета з посиланням на обізнаних осіб. За їхніми даними, Тегеран веде відповідні переговори зі Пекіном, який неодноразово виступав проти відновлення санкцій США.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Іран скоротив видобуток нафти на тлі санкцій США
У Вашингтоні заявляли, що вони вживуть заходів проти китайських компаній, якщо ті порушать пов’язані з Іраном санкції. Як повідомили виданню джерела, КНР, щоб спробувати обійти обмежувальні заходи, швидше за все, буде проводити закупівлі через один зі своїх банків, який входить у структуру Китайської національної нафтогазової корпорації і практично не пов’язаний зі світовою фінансовою системою. Цей банк уже використовувався Китаєм при укладанні угод з підсанкційним Іраном раніше, стверджують джерела газети.
Нагадаємо, перша частина санкцій відносно Ірану буде відновлена 6 серпня, вона охопить автомобілебудівний сектор і торгівлю золотом. Решта обмежувальних заходів набудуть чинності 4 листопада і торкнуться енергетичної галузі країни. У Вашингтоні також заявляли, що націлені “до нуля” скоротити доходи Тегерана від продажу нафти.