“Питання збору, складування, сортування, транспортування, переробки, утилізації ртутьвімісних енергозберігаючих ламп, батарейок є надзвичайно актуальним, оскільки за останні 15 років чинним законодавством дане питання не було врегульовано і на сьогодні залишилося законодавчо чітко не визначеним”, — йдеться у повідомленні.
У КМДА зазначили, що на сьогоднішній день у місті Києві система збирання та перероблення небезпечних відходів діє лише на великих підприємствах, організаціях чи установах, де утворюється порівняно велика кількість таких відходів та налагоджений відповідний їх облік і контроль.
“Що стосується маленьких підприємств (з кількома працівниками) та населення міста, де утворення небезпечних відходів є не постійними, а епізодичним явищем, то дана система потребує суттєвого вдосконалення та розвитку, оскільки, у цьому випадку, вказані небезпечні відходи, при існуючій системі, здебільшого потрапляють у контейнери з побутовими відходами”, — повідомили у столичній владі.
У відомстві також додали, що на сьогодні збір небезпечних відходів від населення відбувається локально. Так, завдяки реалізації міської природоохоронної програми вдалося забезпечити загальноосвітні та дошкільні навчальні заклади столиці коробками для збору відпрацьованих батарейок. До цієї ініціативи також долучаються деякі підприємства.
Нагадаємо, в екологічному комітеті ВР констатували критичну ситуацію у сфері поводження з небезпечними відходами.
У Мінприроди обіцяли представити Національну стратегію поводження з відходами у грудні 2016 року. Проте, на сьогоднішній день міністр екології не може назвати навіть точної дати її затвердження.
Тим часом низка обласних державних адміністрацій взагалі не розуміють, яка нинішня ситуація у сфері поводження з відходами, а інші — не можуть утилізувати небезпечні відходи через брак коштів.
Як раніше повідомляв УНН, в Україні загалом вже накопичено понад 12 млн тонн небезпечних відходів (дані Держстатистики за 2015 рік). Однак вже четвертий рік поспіль влада не виділяє кошти на їх утилізацію.