“Україна все ж таки переживає інфляцію пропозиції. Під впливом зносу основних виробничих фондів, низької ефективності та продуктивності праці, збільшення вартості обладнання, сировини, напівфабрикатів, щодо високих процентних ставок по кредитах, зростає собівартість виробленої продукції. Через збільшення витрат виробники змушені піднімати відпускні ціни. Це транслюється в ціни роздрібні”, — пояснив він.
Тобто, за словами Данилишина, ключовим фактором динаміки споживчих цін зараз є збільшення собівартості продукції.
Спеціаліст нагадав, що за підсумками 2016 року зростання цін виробників склало 35,7%. Це призвело до того, що через 6-9 місяців зросли споживчі ціни. У 2017 році індекс цін виробників промислової продукції є меншим — 16,5%.
Данилишин також звернув увагу на те, що інфляція в Україні — явище багатофакторне, яке має чимало складових. При чому, немонетарних факторів може бути більше.
“Наприклад, тарифи національних природних монополій та інфраструктурних монополістів впливають на рівень цін у нашій країні. Впливає на ціни і вартість енергоресурсів, які ми, переважно, імпортуємо. Сильний вплив на зростання споживчих цін мають фактори, які не підконтрольні НБУ. Серед них, разом зі скасуванням регулювання цін на продукти харчування — зростання адміністративно регульованих тарифів на послуги ЖКГ, збільшення цін виробників промислової і сільськогосподарської продукції. Для зниження інфляції Нацбанк змушений підвищувати облікову ставку, але в період виходу економіки з кризи це може мати наслідком зростання вартості кредитів та зменшення обсягів кредитування економіки”, — додав голова Ради НБУ.
Нагадаємо, за підсумками 2017 року показник інфляції сягнув 13,7%.