"Це дуже хороша новина. Ми і сьогодні експортуємо м'ясо птиці, це наш потенціал, і якщо є можливість збільшити поставки за рахунок арабських країн, чому б ні? Це дозволить Україні збільшити експорт і заробити близько сотні-двох мільйонів доларів однозначно", - зазначив він.
Експерт уточнив, що арабські країни для України стратегічно важливі, чого не скажеш про ЄС.
"Арабські країни для нас зараз - це диво. Ми на них вийшли давно. Найбільше м'яса птиці ми поставляємо в Ірак. Не в ЄС, а в Ірак. Ми хочемо вийти на ринок Китаю, хоч сьогодні поставки туди поки що незначні. Ми також постачаємо м'ясо птиці в Єгипет, Марокко, ОАЕ. У арабські країни наше м'ясо йде просто супер", - розповів А. Охріменко.
Чому не відбувся прорив України на ринках ЄС, в коментарі УНН розповів нардеп Леонід Козаченко. Він пояснив, що європейці навмисне стримують наших виробників, надаючи їм мізерно малі квоти - щоб не порушити існуючий там ринковий баланс. Більш того, вони настійно переконують владу України не надавати дотації українським виробникам, щоб вони не змогли розвивати свою діяльність, підкреслив він.
"Сума бюджетних дотацій вітчизняним підприємствам обмежена. Вважається, що ми не можемо підтримувати наших підприємців на рівні Європейського союзу через нерівні географічних і кліматичних умов. Мовляв, і грунти у нас родючі, і клімат хороший, і менше добрив потрібно використовувати - тому державна підтримка наших підприємств повинна бути в 100 разів менше, ніж в ЄС. Кажуть, якщо ми дозволимо збільшити дотації, то будемо несправедливо більш конкурентоспроможними і не дамо нормального життя ЄС. Ось приблизно такі аргументи і такі обмеження", - повідомив він.
Останні дані Держстатистики свідчать про те, що вітчизняні агропідприємства рік за роком знаходяться в занепаді. Наприклад, виробники м'яса в 2016 році і зовсім стали збитковими.
При цьому асоціація України та ЄС особливо не сприяла відкриттю європейських ринків. Дані за перше півріччя 2017 року свідчать про негативне сальдо між експортом та імпортом в розмірі 1,5 млрд доларів. Це означає, що Україна швидше стала ринком збуту для ЄС, а не повноцінним постачальників вітчизняної продукції в європейські країни.