"За даними Державної фіскальної служби, український експорт в січні-вересні 2016 року становив майже 25,88 млрд дол. Це практично на 8% менше, ніж за аналогічний період 2015-го, коли український експорт перевищував 28,11 млрд дол. Щоб зрозуміти, як сильно скоротився експорт, досить згадати 2013 рік - тоді за аналогічний період Україна поставляла за кордон товарів на суму понад 46,29 млрд дол. Найбільше просів експорт в РФ - в Україні, яка євроінтегрується, ця тенденція з кожним роком стає все більш відчутно. В результаті "безальтернативного" і "єдино правильного курсу" на ЄС українські товаровиробники свій основний ринок збуту втратили. А обіцяний їм європейський ринок виявився просто недоступним. Поставки в Євросоюз не виросли - скоротилися. За 9 місяців поточного року експорт України в ЄС в грошовому вираженні становив 9,76 млрд дол. Для порівняння: в 2014-му за аналогічний період він становив 13,36 млрд дол.", - повідомив В.Медведчук.
З його слів, ЄС не відкрив свої кордони, як "було обіцяно". "Навпаки, встановив численні бар'єри для українських товарів. "Наша продукція в Європі занадто конкурентоспроможна. Вартість її виробництва низька, і Європа ставить максимум бар'єрів, щоб її туди не пустити", - заявив міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий. Квоти, які Брюссель встановив на безмитне ввезення українських товарів, критично малі. Особливо на такі групи товарів, як мед, цукор, крупи та борошно, оброблені томати, яблучний і виноградний соки, овес, пшениця, кукурудза, м'ясо птиці. Всі ці квоти вже використані на 100%, причому багато - в перші ж місяці 2016-го. Справедливості заради варто визнати, що існують і не вичерпані України квоти. Наприклад, на баранину. Але ця товарна позиція і неактуальна для нашої країни, в якій м'яса таких тварин виробляється мізерно мало", - додав політик.
"Ми коротко говорили з нашими європейськими партнерами з приводу того, що треба проводити переговори про збільшення квот для української продукції в рамках зони вільної торгівлі", - обмовився в 2015-му Арсеній Яценюк. Рік по тому те саме, по суті, повторив Володимир Гройсман: "Я це питання піднімав з єврокомісаром Ханом, питання збільшення квот на українську продукцію там, де це можливо ... Ми на цій позиції стоїмо". Але далі обіцянок справа не пішла. Зрештою заступник міністра агрополітики Ольга Трофімцева визнала: "Ми не отримали перегляду по курятині та цукру, що теж є дуже важливим. Скажімо так, Європейська комісія поки не пішла нам назустріч". При цьому в Києві вважають перемогою вже сам факт діалогу з Брюсселем - спочатку ЄС відмовлявся навіть вести мову про розмір квот для України раніше, ніж через п'ять років", - зазначив В.Медведчук.
З його слів, єдине, на що може робити ставку Україна в питанні експорту в Євросоюз, це сировина і продукція АПК: соняшникова олія, зернові, залізна руда і т.д. "Зі свого боку, Європа наполягає на знятті заборони на експорт з України лісу-кругляка, домагається скасування мита на поставки українського металобрухту. Країна перетворилася на сировинний придаток Заходу", - додав політик.
"Падіння зовнішньоторговельного обороту призвело до занепаду в промисловому секторі. Українські підприємства, що виробляють продукцію авіа-, судно-, машинобудування, втративши російський ринок збуту, фактично простоюють. А ті, що виробляють продукцію подвійного призначення, різко скоротили обсяги виробництва через заборони, введені самою Україною, а також через відсутність замовлень з боку країн ЄАЕС", - зауважив В.Медведчук.
"Українські аграрії, промисловці, експерти і політики все частіше порушують питання про необхідність відновлення торгово-економічних зв'язків з країнами СНД і особливо з Росією. Вони переконані: це простимулювало б розвиток української промисловості, призвело б інвестиції в реальний сектор економіки. Але поки офіційний Київ діє всупереч здоровому глузду - поряд з вже існуючими обмеженнями постійно вводить нові, тим самим лише загострюючи "санкційні війни", - підсумував політик.