Цитата
“Вони вже пішли. Інформація про те, що росіяни підуть у наступ у кінці лютого — на початку березня — не відповідає дійсності. На сьогодні запеклий характер боїв на 5 напрямках одночасно. Ще два дні тому — 4 напрямки було, тиждень тому — максимум 3. Різка активізація напруги, при цьому мова йде не про передислокацію, не про плани наступу, а саме про наступ. Є зміна тактики у російських окупнатів — вони відмовились від використання пвк „вагнер“ і так званиз „частково мобілізованих“. Наразі основна ударна сила — це регулярні сили частин збройних сил рф. На конкретних прикладах: на частинах територій Донецької та Луганської області — наступ росіян у районі Кремінної, основні ударні сили це підрозділи 76-ї повітряно-десантної дивізії, 144-ї, 3-ї мотострілецьких — це елітні частини. Особливо це стосується 76-ї повітряно-десантної дивізії. Зафіксована передислокація важкої броньованої техніки, зокрема танки Т-72, як наслідок — просування вглиб української території до 5 кілометрів. Взята під контроль Діброва, в тому районі вони намагаються атакувати Макіївку, Ямполівку. Це вже територія Донецької області. Мета — одночасний наступ з районів Луганської області і з району Вугледара з метою створення оперативного оточення українського угруповання”, — розповів експерт.
Деталі
По Луганській області ще один напрямок — це Куп’янський напрямок (частина території Харківської та Луганської областей).
“Бої в районі Гряниківки — це наступ на Куп’янськ. До Куп’янська, за різними оцінками, від 12 до 15 кілометрів. Місто знаходиться в зоні ураження ствольної артилерії окупантів. Просування за різними оцінками до 2 кілометрів. Плани окупантів — відкинути ЗСУ за річку Оскол, яка має стати чи то лінією розмежування, чи то природньою перешкодою. Наразі бої в районі Дворічного. За різними оцінками цей населений пункт знаходиться або частково під контролем, або в так званій „сірій зоні“. Є просування і по цьому напрямку”, — проаналізував Снєгирьов.
Також важливим є Вугледарський напрямок.
“Вважався найбільш стабільним, наразі замість пвк „вагнер“ задіяні 155 та 40 бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту. Захоплений район так званих „Дач“, але подальше просування зупинено. Введення оперативних резервів ЗСУ дозволило стабілізувати ситуацію. Вугледар та Лиманський напрямок — це тактика „малих котлів“. Це те, що вони застосували успішно, на жаль, під час боїв на території Луганської області — бої за Сєвєродонецьк-Лисичанськ. До речі, командував Лапін, який й наразі командує, за ті бої він отримав звання героя росії. Власне, знову бачимо: призначення і відразу ж різка зміна тактики. Замість пвк-шників, які фактично провалили завдання, введені регулярні підрозділи — це свідчення цілковитого провалу: якщо „на м’ясо“ відправляють еліту, то що буде далі?” — каже експерт.
Снєгирьов також пояснив, чим так важливий Вугледар.
“Від Вугледару до Волновахи — ключова залізнична станція, якою окупанти перекидають бронетехніку, БК та все інше, там 20 кілометрів. Тобто вона в зоні ураження навіть нашої ствольної артилерії. До того ж відстань до Маріуполя не більше 70 км — в зоні ураження наших HIMARS. Розглядають вони Вугледар як плацдарм для наступу ЗСУ якраз в район Маріуполя, тобто вихід на Азовське море. За останню добу низка успішних контратак з боку ЗСУ, але спостерігається тактика переходу в наступ, не передислокація”, — пояснив експерт.
У районі Бахмуту ведуться бої за контроль над трасою, якою забезпечується постачання наших військових.
“Далі по мапі — Соледар. Бої в районі Роздолу та Федорівки, намагання взяти під контроль трасу “Бахмут-Соледар- Сіверськ”. Чому просування в бік Федорівки? Це і контроль над трасою, щоб було неможливе постачання гарнізону ЗСУ в Бахмуті, а також спроба створення оперативного оточення ЗСУ в районі Сіверська. Бої в районі Красна Гора — ключовий населений пункт, який дає можливість контролю над трасою. Наступ в районі Благодатного, незважаючи на заяву, перебуває в зоні окупації. Миколаївку їм також вдалося окупувати. “вагнер” використовується там в допоміжній функції — виявлення вогневих точок, як “м’ясо”, — пояснює військовий експерт.
Наступний напрямок — Соледар-Бахмут.
“Бої в районі Кліщівки — це контроль над іншою локацією траси Бахмут-Костянтинівка, яку називають „дорогою життя“. Зараз ми в районі Кліщівки тримаємо панівні висоти, там тривають бої. Вони намагаються атакувати в районі н. п. Ступочки та н. п. Іванівське. Відстань від траси за різними оцінками від 1 км до 1,5 км. Що стосується самого Бахмуту — намагаються прорватись в район н. п. Опитне, в самому місті — це район м’ясокомбінату, вулиці Достоєвського, Чернишевського. Є певне покращення тактичних позицій, але ситуація важка та контрольована. Оперативного оточення, як про це повідомляють окупанти, немає. Проте загроза оперативного оточення є — один в районі Сіверська, другий — в районі Бахмута. Не розуміти цього — це позиція страуса”, — вважає Снигєрьов.
За його словами, основне завдання на Донецькому напрямку: прорвати оборону, вийти на лінію Часів Яр - Костянтинівка - Краматорськ - Слов’янськ.
“Інформація у ЗМІ, начебто рф хоче захопити Донецьку та Луганську області до початку березня — відвертий фейк. Середня швидкість просування ворога там — 3 кілометра в місяць. Враховуючи те, що наразі ЗСУ контролює 50% Донецької області — можемо порахувати, що це нереально. Донецька область — це агломерація великих, середніх, малих міст — міська забудова, яка за дні просто так не береться. Головне — під час боїв за Соледар-Бахмут загальні втрати рф за їхніми ж даними: приблизно 40 000 особового складу, це близько 45 БТГ. Це фантастично. Це протягом місяців 5 вони втратили, по 6-8 тисяч на місяць. У Соледарі населення було близько 10 000, а вони у 4 рази більше втратили вбитими. Сакко І Ванцетті — село, яке вони захопили і звітують як про чергову перемогу — це селище-привид, там 3 людини проживало до початку війни. Там декілька десятків хат, зачепитися не було за що, і вони просто знищили забудову, ЗСУ вимушені були відійти”, — говорить експерт та додає - головне, що ми при проведені цих боїв виграли час.
А цей час потрібен для проведення мобілізаційних заходів, для створення додаткових ліній оборони, а також на отримання новітніх зразків техніки і час на опанування цієї техніки.
“Стосовно білорусі: відкидати можливість повторення сценарію лютого 22-го року не можна, але можемо констатувати, що наразі на території білорусі зосереджено не більше 10 000 росіян. Цього не достатньо, щоб вважати це контингентом вторгнення. Основна загроза — це ракетні удари по території України. Росіяни намагаються штучно створити провокацію на україно-білоруському кордоні з метою втягнути рб в збройне протистояння. Наразі росія використовує білорусь як відволікаючий фактор, там продовжують утримуватись наші частини ЗСУ, це на руку ворогу.
По Запорізькому напрямку. Те, що відбувається — це передислокація. Ніякого прориву оборони ЗСУ (те, про що вони повідомляли) немає. Максимум, що у них було — це тактичне покращення становища: взяли під контроль н.п., які знаходяться в так званій „сірій зоні“ — вони й так не контролювались ЗСУ. Запорізький напрямок вони розглядають навпаки як один з можливих напрямків наступу ЗСУ. Саме з цим пов’язані фортефікаційні роботи поблизу Мелітополя і Бердянська, а також створення оперативного резерву в районі Маріуполя (20 000 — 30 000 військових)”, — вважає експерт.
Доповнення
Раніше представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов повідомив, що путін доручив новому командувачу об'єднаним угрупованням сил росії в Україні валерію герасимову захопити Донбас до березня.
Наразі росія готується до нового наступу на Україну, про що свідчать звіти Головного управління розвідки МО, а також заяви головних представників влади.
Так, міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що росія може готувати новий наступ на Україну на 24 лютого, через рік з початку повномасштабного вторгнення.
Як зазначив Секретар Ради Національної безпеки і оборони Олексій Данілов, під час наступного запланованого наступу російські окупаційні війська можуть піти на північному сході від Харкова чи на південь від Запоріжжя.
Водночас, за даними Financial Times, у найближчі 10 днів рф може почати наступ на західну частину Луганської області, а також на південь Донецької.
За словами голови Луганської ОВА Сергія Гайдая, на Луганщині наступ росіян може бути з трьох напрямків - Сватове, Кремінна, Білогорівка.
А голова Харківської ОВА Олег Синєгубов зазначив, що ворог посилює свою військову присутність саме на лінії фронту – це по Куп’янському напрямку, по Дворічанському напрямку та в напрямку Кремінної. Збройні Сили України сприймають цю загрозу реально, та готові дати відсіч ворогу.