yakim-svit-zapamyataye-2016-rik-oglyad

Яким світ запам'ятає 2016 рік: огляд

 • 15502 переглядiв

Без сумніву 2016 рік запам'ятається усьому світу низкою доволі неоднозначних подій, які ще матимуть продовження

УНН вирішив зібрати 10 з найвизначніших подій, які сколихнули весь світ.

1. Зустріч Папи римського Франциска та патріарха Кирила

Розкол християнської церкви стався в 1054 році, після чого остаточно вона розділилася на римо-католицьку церкву та Православну. Зустріч голів РПЦ і Святого престолу, як стверджують історики, перша з 1054-го року, коли стався розкол єдиної християнської церкви на східну і західну гілки. Перша в історії зустріч патріарха Московського і всієї Русі Кирила і Папи Римського Франциска відбулася 12 лютого в міжнародному аеропорту Гавани.

2. Теракти в Ніцці та Брюсселі

У 2016 році відбулася низка терористичних актів по всьому світу за які взяла відповідальність терористична організація "Ісламська держава". Найбільше світову спільноту шокували теракти в Ніцці та Брюсселі, бо вони сталися там, де їх очікували найменше.

Так, у місті Ніцца 14 липня був здійснений теракт. Невідомі особи на вантажівці білого кольору врізалися в натовп людей, які милувалися салютом зі знаменитої Англійської набережної, оскільки в місті відзначалося Національне свято. Машина проїхала крізь натовп кілька сотень метрів, а потім терорист відкрив стрілянину. Кількість жертв теракту в Ніцці досягла 86 осіб.

22 березня у Брюсселі сталася серія терактів у аеропорту та метро, відповідальність за які також взяло на себе угруповання "Ісламська держава". Серед поранених були іноземці, а також представники силових структур. Внаслідок терактів в аеропорту і в метрополітені Брюсселя загинула 31 людина, ще щонайменше 260 отримали поранення.

Читайте також: Журнал Charlie Hebdo випустив карикатури на теракти в Брюсселі

3. Перевантаження відносин між США та Кубою

Президент США Барак Обама 20 березня здійснив дводенний візит на Кубу, який назвали історичним. Це був перший візит глави Білого дому до сусідньої держави з 1928 року. У 2002 році на Кубі побував екс-президент Джиммі Картер. Кубинські лідери за останні десятиліття відвідували США неодноразово, але лише для участі в сесіях Генасамблеї ООН.

Протягом останніх трьох років сторони невпинно працювали над поліпшенням відносин. У грудні 2014 го США і Куба оголосили про їх нормалізацію. У липні минулого року Вашингтон і Гавана обмінялися посольствами, проте повністю скасувати обмеження на економічні та гуманітарні контакти з Кубою має право тільки Конгрес, контрольований республіканцями, поки заперечують проти такого кроку. Дипломатичні відносини між країнами були перервані понад 50 років тому після революції на Кубі, коли Фідель Кастро націоналізував і конфіскував власність американських громадян і отримав у відповідь торгове ембарго.

4. Панамагейт

У квітні міжнародний консорціум журналістських розслідувань опублікував доповідь про офшори, базою для яких стали 11,5 мільйона "панамських документів". У самій компанії Mossack Fonseca, через її засновника Рамона Фонсеку, назвали "злив" даних з її поштових серверів "кримінальним злочином".

У результаті витоку інформації з бази даних компанії Mossack Fonseca у ЗМІ з’явилася інформація про причетність низки світових лідерів і їх наближених до схем з відмивання грошей та ухилення від податків. Зокрема, йшлося про президента Росії Володимира Путіна, прем’єр-міністра Ісландії Сігмундура Гюннлейгссона, який був вимушений через масові заворушення піти у відставку, прем’єра Грузії Бідзіну Іванішвілі, президента Азербайджану Ільхама Алієва, президента України Петра Порошенка, президента Аргентини Маурісіо Макрі, тодішнього прем’єра Великої Британії Джеймса Кемерона.

Читайте також: Журналісти розповіли історію створення "Панамських документів"

5. Вихід Великобританії з ЄС

Брекзіт зламав усі канони про цілісність Європейського Союзу. Хоча питання про вихід Великобританії з ЄС неодноразово піднімалось консервативними та націоналістичними партіями. Проте саме 23 червня 2016 року в країні відбувся референдум. Прихильники виходу Великобританії з ЄС здобули перемогу на референдумі, подолавши бар’єр в 16,7 млн голосів виборців. 51,9% жителів проголосували за вихід з Європейського Союзу.

Читайте також: Т.Мей готова оприлюднити план щодо Brexit

6. Допінгскандал на Олімпіаді у Ріо

Рада міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій (IAAF) прийняла рішення не відновлювати членство Всеросійської федерації легкої атлетики (ВФЛА). Таким чином, російські легкоатлети не могли брати участь в Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро.

При цьому ще в листопаді 2015 року Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA) звинуватило Росію в порушеннях антидопінгових правил і рекомендувала Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій (IAAF) відсторонити російських легкоатлетів від участі в змаганнях, зокрема і на Олімпіаді в Ріо.

Міжнародний паралімпійський комітет (МПК) відкрив справу стосовно Паралімпійського комітету Росії після отримання від Всесвітнього антидопінгового агентства додаткової інформації щодо імен 35 російських паралімпійців, у яких зникли зразки з позитивними пробами.

7. Невдалий державний переворот в Туреччині

Спроба військового перевороту сталася в Туреччині у ніч на 16 липня. Група військових захопила аеропорт Ататюрк, міст через Босфор і державну телерадіокомпанію TRT. Президент країни Реджеп Ердоган на той момент перебував у Ізмірі й не встиг прилетіти до Стамбулу або Анкари, де розпочалися бої. Бунтівні військові використовували танки та принаймні один вертоліт, аби придушити опір. Їм протистояла поліція і спецслужби.

На час протистояння все соціальні мережі в країні були заблоковані, Інтернет працював з перебоями. Про захоплення влади бунтівники оголошували з центрального телеканалу.

Прем'єр-міністр Біналі Їлдирим та президент Ердоган закликали співгромадян вийти на вулицю, щоб побороти переворот. Заклики звучали також з гучномовців на мінарети. Жителі зупиняли танки і роззброювали військових, хоча в окремих випадках відбувалися перестрілки. Близько третьої години ночі турецька влада заявила, що спробі перевороту вдалося запобігти. В результаті спроби військового перевороту загинуло близько 265 осіб.

В організації перевороту влада Туреччини звинуватила ісламського проповідника Фетуллаха Гюлена, який наразі проживає в Сполучених Штатах. Гюлен у свою чергу причетність до подій у Туреччині заперечив та заявив, що засуджує спробу військового перевороту.

Після перевороту в країні відбулася хвиля арештів серед державних службовців, правоохоронців, військових, викладачів, журналістів.

Вже 27 грудня в Стамбулі почався перший судовий процес щодо обвинувачених у спробі державного перевороту, судові слухання розпочалися щодо 29 поліцейських.

8. Обрання президентом США Дональда Трампа

Один з найнеординарніших кандидатів у президенти республіканець, мільярдер Дональд Трамп обійшов опонентку Хіларі Клінтон та виграв президентські гонки. Перемога Дональда Трампа може серйозно вплинути на відносини США з рештою світу у низці ключових зовнішньополітичних аспектів. Політик не раз достатньо різко критикував НАТО, заявляв про перегляд відносин з Росією, говорив про розірвання ядерної угоди з Іраном. Проте політик славиться своїми популістичними заявами, тому тільки 2017 рік покаже, яким курсом піде Д.Трамп і які це матиме наслідки та міжнародної спільноти.

Читайте також: Time назвав Людиною року Д.Трампа

9. Бойові дії в сирійському Алеппо

Бої за Алеппо між військами Башара Асада та сирійською опозицією тривали понад 4 роки. І лише наприкінці грудня, після запеклих боїв, місто покинули останні повстанці. Незначні сили спротиву залишились лише на околицях.

До війни там проживало близько 2 млн жителів, проте за роки протистояння опозиції та урядових військ Б.Асада, а особливо після того як у війну втрутилась Росія, інтенсивність бойових дій зросла і це призвело до гуманітарної катастрофи. Кожного дня через обстріли гинули десятки мирних жителів. У грудні ситуація наскільки ускладнилась, що жителі Алеппо почали записувати відеозвернення до всього світу з проханням допомоги. 23 грудня МКЧХ повідомили, що тижнева операція з евакуації десятків тисяч осіб зі східного Алеппо була завершена.

Читайте також: З'явилося фото Алеппо до і після бомбардувань

10. Колумбія підписала мирну угоду з ФАРК

Нижня палата конгресу Колумбії 1 грудня ратифікувала мирну угоду з повстанським угрупованням "Революційні збройні сили Колумбії" (ФАРК). За договір з ФАРК, який має покласти край війні, яка тривала більше 50 років, проголосували 130 депутатів.
Президент Колумбії Хуан Мануель Сантос і лідер ФАРК Родріго Лондоньо підписали другу мирну угоду 24 листопада.
Перша угода була укладена в кінці вересня. За цим послідував референдум, на якому більшість жителів країни проголосувала проти мирної угоди.

Після схвалення угоди у ФАРК є шість місяців на те, щоб відмовитися від використання зброї і сформувати політичну партію, яка могла б брати участь у виборах 2018 року.

Угруповання також обіцяло виплатити компенсації постраждалим від війни. Для цього ФАРК погодилася віддати свої активи. За даними влади, ФАРК володіє великими ділянками землі, фермерськими господарствами, будівельними компаніями та магазинами.

За досягнення перемир'я з ФАРК президент Колумбії отримав Нобелівську премію миру. Він обіцяв передати 975 тисяч доларів жертвам конфлікту з угрупованням.

Збройне крило Комуністичної партії було створене в Колумбії в 1964 році. З тих пір в країні тривала громадянська війна. До 2002 року чисельність ФАРК досягала 200 тисяч осіб, а рух контролював третину країни. Мирні переговори почалися в 2012 році.

Українські Національні Новини

Новини Світу