В.Лановий: позиції євро відновляться тільки через кілька років

У Брюсселі вчора стартував саміт лідерів країн ЄС, який має знайти шляхи порятунку євро. Водночас з’явилася інформація, що Центробанки частини європейських країн вже почали готувати екстрені плани дій на випадок виходу з єврозони однієї або кількох країн або навіть повного розпаду валютного союзу. Про те, які наслідки послаблення позицій євро матиме для України УНН розповів колишній міністр економіки України Володимир Лановий.

Європейські банки готуються до можливого розпаду зони євро. До подальшого падіння курсу європейської валюти. Яким чином це може вплинути на Україну?

Це негативно вплине на Україну. Подальша імовірна девальвація євро призведе до того, що наш експорт в Європу буде неконкурентоспроможний і обсяги його впадуть. Тобто, євро стане менш доступним для наших товарів та послуг. А це означає, що платіжний та торговельний баланси країни будуть погіршуватися. Це по-перше. По-друге, звичайно будуть втрати у вартості резервів Національного банку. Політика останніх років, коли переводили долари в євро, призведе до знецінення золотовалютних запасів.  Вони фізично стануть меншими. Ці наслідки для нас неприємні.

Чи існує реальна можливість виходу окремих країн з зони євро або відмови від прив’язки національної валюти до євро, як це існує сьогодні зі швейцарським франком?

Відмови від євро не буде. Монетарна інтеграція Європи дала дуже багато позитивів. Європейський Союз майже зрівнявся на світовому рівні зі Сполученими Штатами Америки. Але недосконалість запровадження грошової одиниці, а також дуже сумнівні методи організації фінансової системи Європи, дали свої результати. Були надто форсовані темпи введення єдиної валюти, у широкому колі країн, які не були до цього готові. Мова йде про ту ж Грецію, за яку Європейський Союз взяв на себе відповідальність, але яка не виправдала сподівань. Отже буде серйозна хвороба грошової одиниці. Але вона буде з часом подолана. І позиції євро, через декілька років, можуть частково відновитися. Євро залишатиметься у світовій валютній системі.

Як Україна може пом’якшити наслідки девальвації євро? Які кроки слід здійснити українській владі?

Проблема в тому, що наше керівництво, як правило, не очікує тих явищ, що відбувається у світі. Відсутня, абсолютно відсутня, прогностична оцінка світових і європейських процесів в економіці, нашої позиції у світі. І коли гряне грім – починають хреститися. Але нічого реально зробити вже не можна, ніяких кроків, а тим більше якихось адміністративних, швидких. Це тільки погіршить ситуацію і викличе паніку в країні. Треба зберігати спокій і працювати з довгостроковими трендами.

Тобто українській владі слід було заздалегідь готуватися до такого розвитку подій? 

Для цього треба було навіть просто почитати. Є досвід інших країн і Азії, і Латинської Америки, які як країни третього сорту на світовому валютному ринку, вже проходили ці уроки. Треба було просто вивчити їх досвід і упередити подібні явища, для того, щоб вони в нас не повторювалися через 10-20 років після того, як вони були, наприклад, в Аргентині. Це треба було просто знати. А керувати країною і не знати карти навігації – безглуздо, безвідповідально.

Ви сказали, що владі слід працювати з довготривалими трендами. Якими саме?

Для того щоб відновити позицію України в світі необхідно залучати іноземний капітал і відмовлятися від короткострокових операцій та договорів. Важливо відмовитися від договорів на зразок давайте від чогось відмовимося, для того, щоб щось отримати. Крім того треба працювати над швидкістю реагування всіх інститут в країні. Працювати є над чим.

Куди керівництву країни слід у цій ситуації звернути свій погляд на Схід чи на Захід? У нас сьогодні деякі політики сповідують крайності або Росія, або Європейський Союз. Такий підхід викликає політизацію економіки…

Це абсолютно штучна політизація. За цими дискусіями стоїть просто політичний вибір. А економіка сама рухається  у тих напрямках які їй вигідні. Якщо вона вільна, якщо це не планова система, якщо є приватна власність, то треба дати свободу. Слід просто допомагати приватному підприємництву, а не диктувати йому, якими мають бути напрямки руху ресурсів чи капіталів. А якщо ми і надалі будемо спонукати, змушувати бізнесменів та підприємства до тих дій, вигідних чиновникам, в нас нічого не вийде. Не буде ніякої реальної інтеграції. Будуть тільки штучні угоди, штучні політичні компенсації, пільги, але нічого спільного це немає з ринковим розвитком, конкурентоспроможністю країни. Наприклад, ми інтегруємося в якійсь азіатській простір. Що нам від того? Чи зросте конкурентоспроможність країни? Яка якість нашої продукції відносно продукції інших країн? На ці питання потрібно давати відповідь перед початком інтеграції.  А отримання якихось короткострокових бонусів немає нічого спільного з розвитком нації, країни та її економіки. Отримання таких бонусів – це окрема оборудка. Нажаль у нас, поки що, домінують такі короткострокові, оборудкові інтереси, навіть на державному рівні, на шкоду стратегічним інтересам держави. Треба конкурувати на всіх ринках. Треба конкурувати на американському ринку, японському. Чому ми цих задач не ставимо? Знаходитися тільки у секторі сировинного виробництва, бути другорядною периферійною країною для світової економіки – не роль для України. А інакше ми завжди будемо бідними.

Ви вважаєте Україну конкурентоспроможною країною в якої є потенціал?

Наш потенціал – люди. Потенціал не кількість машин. Саме люди продукують інноваційні ідеї, технології, які захоплюють світ. Якщо ми є тими хто здатен конкурувати на ринку ідей і менеджменту, фінансів, інновацій в побудові економіки, то ми будемо розвиватися. А якщо ми будемо покидати свою країну, то нічого і не залишиться. Потенціал - це не стала величина. Не буде розвитку освіти, прагнення молоді до розвитку, ініціативності, критичного погляду то не буде розвиватися країна. Це необхідно зберегти і розвивати.

Джерело:  УНН

коментарів немає Роздрукувати

< До всіх інтерв'ю