І.Марценковський: на часі реформування спеціалізованої психіатричної служби

Психічне здоров'я та психологічне благополуччя – фундаментальні складові життя дітей. Саме вони забезпечують дитині повноцінне сприйняття буття, дозволяють реалізовувати особистий потенціал та активно брати участь в житті суспільства. Українська дитяча психіатрія досі виправляє недоліки, пов’язані з "радянським"підходом до проблеми. На часі реформування спеціалізованої психіатричної служби. Про це УНН розповів головний позаштатній спеціаліст МОЗ України по спеціальності "дитяча психіатрія" Ігор Марценковський.

Ігоре Анатолійовичу, як сьогодні надається психіатрична допомога дітям, які є проблеми?

Насправді охорона психічного здоров'я дітей є складною проблемою. Адже в Україні існує спеціалізована психіатрична допомога дітям, але відсутня цілісна система охорони психіатричного здоров'я.  Як на мене, це найголовніша проблема. І треба визнати, що модель спеціалізованої психіатричної допомоги дітям в Україні застаріла. Наприклад, основні ресурси служби зосереджені в дитячих психіатричних відділеннях психіатричних лікарень, а амбулаторна допомога розвинена слабо. Ще однією проблемою є рання діагностика і терапія психічних розладів, вирішення якої залежить, в першу чергу, від дестигмації психіатричної допомоги в цілому, а також від спеціальної підготовки батьків, персоналу навчальних закладів, соціальних служб та лікарів загальної практики. Рання діагностика і допомога в більшості випадків визначають прогноз перебігу психічного захворювання і його соціальні наслідки.

Ви говорите, що існуюча модель спеціалізованої-психіатричної допомоги застаріла. Чи існує зараз якась їй альтернатива?

Ми тільки підійшли до етапу реформування спеціалізованої психіатричної служби. Зокрема, є відповідний Указ Президента України щодо відокремлення психіатричної допомоги дітям від психіатричної допомоги для дорослих. Адже дитячі психіатричні ліжка знаходяться в психіатричних лікарнях для дорослих, а не в спеціальних багатопрофільних дитячих лікувальних установах. І це є справжнім архаїзмом. Для себе ми також ставимо завдання удосконалити алгоритми діагностики та лікування психічних розладів у дітей. Більше того, у Міністерстві охорони здоров'я створюється робоча група з залученням фахівців різних установ та відомств, причетних до вирішення даної проблеми і, сподіваюсь, це дозволить реформувати спеціалізовану психіатричну службу. Крім того, ми зможемо, наприклад, усунути дискримінацію дітей з особливими потребами при наданні освітніх та соціальних послуг, створити умови для їх  інклюзії до загальноосвітніх навчальних закладів.

Що потрібно змінити, щоб зробити спеціалізовану психіатричну допомогу дітям більш сучасною та результативною?

Перерозподіл функцій у сфері охорони психічного здоров'я дітей вимагає відповідального використання наявних фінансових, кадрових та матеріально-технічних ресурсів і має спиратися на результати аналізу проведеного МОЗ. Пріоритетом реформування є перерозподіл ресурсів на користь тих форм, ефективність яких не викликає сумнівів. Але насамперед має бути врахована думка батьків та дітей, котрі отримуватимуть психіатричні послуги.

А які психічні розлади у дітей найчастіше зараз зустрічаються в Україні? Що є причиною цих захворювань? Це здебільшого вади нервової системи від народження, чи накладаються певні соціальні процеси? Наприклад, постійна зайнятість батьків, брак уваги, негативний вплив інформаційного простору?

Як на мене, великою проблемою залишаються  підліткова депресія та тривожні розлади. На жаль, вони рідко діагностуються вчасно. Подекуди батькам просто немає до кого звернутися.  А на той момент дитина справді  потребує спеціальної форми поведінкової психотерапії, але де знайти психотерапевта, який би володів цим методом лікування та мав навички роботи з дітьми? Та й самі батьки нерідко неготові визнати, що у їхньої дитини не "ґедзики", а складне захворювання, котре в медицині називається словом "депресія". Адже про  дитячі депресії, суїцидальні спроби ми взагалі, на жаль, дізнаємось здебільшого у випусках новин та журналістських розслідуваннях. Для вирішення цієї проблеми необхідна обізнаність дорослих, зокрема, вчителів шкіл. Адже діти з депресіями, як правило, не розповідають про суїцидальні наміри батькам і педагогам. Найчастіше вони діляться своїми планами лише з з однолітками. Проте вчитель може спостерігати ознаки депресії – загальмованість, пригніченість дитини, немотивовані сльози та агресію. Може шкільний вчитель правільно оцінити ці прояви? Мусить! Хтось має вчити дітей та вчителів навичкам правильних дій по запобіганню віктимної поведінки.

Певно, не менше проблем у вчителів через гіперкінетичні розлади у сучасних школярів? З чим пов'язана така їхня поведінка? Це психічне захворювання, чи просто нинішні діти - інші?

Справді, ще однією проблемою дитячої психіатрії є гіперкінетичні розлади. Вони мають тяжкі соціальні наслідки. Адже імпульсивність при  гіперкінетичному розладі зумовлює порушення поведінки. При відсутності вчасного лікування такі діти часто демонструють антисоціальну поведінку, скоюють злочини, починають вживати алкоголь та наркотичні речовини. Проблемою спеціалізованої психіатричної допомоги таким дітям є використання застарілих підходів до діагностики і терапії, в тому числі і фармакотерапії. Більшість медичних препаратів, які рекомендовані для лікування цих розладів відповідно до принципів доказової медицини малодоступні в Україні. Такі діти потребують спеціального підходу батьків при вихованні.

Які зміни в системі психічного здоров’я за останні роки Ви назвали б найбільш знаковими?

Зміни, безумовно, відбуваються. Наприклад, вирішено проблему і з направленнями в стаціонарні відділення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Не секрет, що ще кілька років тому оборот ліжкодня в стаціонарних дитячих психіатричних відділеннях багато в чому забезпечувався циркуляцією дітей з інтернатів, дітей-сиріт та позбавлених батьківської опіки. Зараз, аналізуючи структуру ліжко-днів у цих відділеннях, ми бачимо, що діти з інтернатів становлять менше 1%.

При цьому важливо, що змінюється структура діагнозів, з якими діти госпіталізуються в психіатричні відділення. Зростає кількість захворювань, з якими за психіатричною допомого звертаються діти в цивілізованих європейських країнах. Стало менше випадків госпіталізації дітей з розумовою відсталістю, більше - з депресіями, розладами зі спектру аутизму, та гіперкінетичними розладами.

Останнім часом держава приділяє більше уваги цим проблемам. Про це  свідчить і указ Президента щодо забезпечення прав дітей в Україні. У ньому зокрема, йдеться про забезпеченню прав дітей на отримання якісної психіатричної допомоги.

Але я завжди говорив і буду говорити далі, що вирішення проблем, пов'язаних з психічним здоров'ям дітей, залежить не лише від організації спеціалізованої психіатричної служби, а й від консолідації зусиль освітян та  батьків.

Джерело:  УНН

коментарів немає Роздрукувати

< До всіх інтерв'ю