Василь Ядуха: потрібно розраховувати не лише на державу, а й на власні сили

Голова Хмельницької облдержадміністрації Василь Ядуха все своє свідоме життя працював у сільському господарстві і саме цю галузь вважає однією з найперспективніших у регіоні. Великі плани в губернатора стосовно розвитку внутрішнього ринку області, в цьому він за півтора роки досяг відчутних результатів. Зокрема, на меті зробити продукцію власного виробництва першою за попитом у жителів області, а потім – і України. Тему внутрішнього ринку Василь Ядуха обговорював із Прем’єр-міністром України Миколою Азаровим, який днями відвідав Хмельниччину. Про перспективи розвитку регіону, аграрну галузь, промислове виробництво та інвестиційну привабливість регіону Василь Ядуха розповів в інтерв’ю УНН.

Нещодавно Прем’єр-міністр України вперше побував на Хмельниччині, і на наступний день на засіданні Кабінету Міністрів схвально відгукнувся про стан справ у регіоні. Чого Ви особисто очікували від візиту Миколи Азарова до Хмельницької області?

Ми не будували якихось ілюзій щодо приїзду Прем’єр-міністра, як якогось чарівника, який приїде і вирішить всі проблеми. Але сьогодні ми бачимо, що є повна підтримка Прем’єр-міністра України найголовнішого – реалізації продукції сільського господарства в Російську Федерацію. Крім того, візит Прем’єра позитивний насамперед тому, що він все ж побував на теренах Хмельниччини і мав змогу поспілкувався з жителями нашої області, з працівниками колективів і на власні очі побачив перспективи розвитку Хмельницької області.

Розкажіть про виробництво Хмельниччини – які його перспективи і сильні сторони?

Ми знаємо, скільки точиться різних розмов і скільки виникає проблем, які, можливо, носять і політичний підтекст, щодо того, що продукція, особливо молочна та м’ясна, не відповідає тим стандартам, які потрібні Росії, тобто, європейським стандартам. Прем’єр-міністр під час візиту на виробництво пересвідчився, що на Хмельниччині підприємства працюють не з якоюсь дешевою продукцією чи з замінниками, а з натуральним молоком, яке сьогодні заготовляється у населення і у колективного господарства. Адже саме Хмельницька "Маслосирбаза" входить в число 7 підприємств України, які відстояли право на реалізацію молочної продукції в Росію. Тобто, дане підприємство вистояло всі експертизи і не лише цього разу, адже  на такому рівні ми працюємо ще з 2006 р.

Звичайно, Прем’єр поцікавився і виробництвом товарів  народного господарства для населення. Адже, в Хмельницькому знаходиться один з найбільших речових ринків. Ми показали Миколі Азарову, що Хмельниччина розвиває швейне виробництво. Крім "Едельвейсу", де ми побували, в нас є дуже багато підприємств, - це цілий ряд приватних цехів, на яких шиють одяг, а також товари іншого спрямування як, наприклад, килими.  Прем’єр погодився, що ми маємо насичувати ринок товарами власного виробництва.

Прем’єр також зауважив, що швейна продукція Хмельницької фабрики може з успіхом замінити китайську на ринках. Чи реально це зробити в нинішніх умовах, коли вітчизняні ринки буквально завалено товаром з Китаю?

Я проінформував Прем’єр-міністра України про ту практику, яка сьогодні є і втілюється на Хмельниччині. Для прикладу: у нас є в Полонному швейне підприємство, яке займається пошиттям джинсів із 100% експортом до Німеччини. Це підприємство сьогодні кооперується і працює чітко з  Понінківським профтехучилищем, де навчається 90 дітей на швачок. Вони проходять стажування тут і їм уже підготовлено робочі місця на даному підприємстві. Це серйозна  кооперація, серйозна перспектива, яка тягне за собою те, що швейники Хмельниччини зможуть скоро витіснити з ринків китайський "ширпотреб" або тканини чи вироби інших держав.

Це – серйозний крок вперед, але наразі в Україні є проблема із нестачею кваліфікованих спеціалістів на підприємствах. Як на Хмельниччині це питання вирішують? Адже, не всі підприємства погоджуються брати на роботу випускників ПТУ.

Минулого року на Хмельниччині вперше за роки Незалежності виділені кошти з обласного бюджету на розвиток профтехосвіти і кожне з 22 ПТУ отримало допомогу у виді того необхідного обладнання, що допоможе дітям отримували практичні навики. Ми також розказали Прем’єру під час його візиту про ту кооперацію, яка відбувається. Про те, що 70 юнаків, які сьогодні навчаються в ПТУ на зварника, токара, вже мають підготовлені робочі місця на державному підприємстві "Новатор". Зазначу, що ми говоримо про відновлення економіки, і ми знову говоримо про кооперацію.

Але не лише ці зрушення у вашому регіоні М.Азаров назвав на засіданні Кабміну позитивними. Як Ви думаєте, що ще йому сподобалося, зважаючи, що Хмельниччина зараз робить акцент на розвитку аграрного сектора?

Думаю, М.Азаров відмітив, що Хмельниччина завершила 2011 р. без  жодного мінусового показника в будь-якій галузі. Також Прем’єр сказав, що ми можемо надіятися на всебічну підтримку Уряду в будь-яких наших новаціях. Зокрема, він дійсно звертав увагу на розвиток аграрного сектору економіки. Ми за час роботи нової влади, за неповних півтора роки, розорали 100 тис га землі, яка  десятки років стояла, не давала користі, а ми використовуємо і вона зараз працює на результат Хмельниччини. Результат на лице: ми зараз найкращі по урожайності ранніх зернових в державі і в числі регіонів з найкращими показниками розвитку сільського господарства  в Україні.
Найголовніше, на чому ми акцентуємо - це те, що в основі кожної роботи повинні стояти наші люди, люди Хмельниччини. Тому ми ввели в практику знову-таки кооперацію – наприклад, населення здає молоко на переробне підприємство. Тобто, створення не на папері, а реально працюючих молочних кооперативів при підприємствах. Підприємство бере на себе всю повноту відповідальності, заключаючи договір із людиною на здачу молока, за оплату корови, ветеринарний догляд, перспективу по ціні. Стосовно цін: аби оптимізувати стабілізацію цінової політики на ринку, ми найближчим часом очікуємо на проведення всеукраїнського семінару з питання перспектив по цінам на молочну продукцію.

Які практичні результати від візиту Миколи Азарова отримала Хмельниччина? Вирішення яких проблем вважаєте найнагальнішим для регіону?

По візиту Прем’єра можна зробити кілька висновків. По-перше, Хмельниччина поряд з тим, що ми намагаємось рухатись вперед, має і ряд проблем, про які і сказав М.Азаров – це і будівництво доріг, адже нас обійшло таке поняття як Євро-2012, це відсутність в регіоні  обласної дитячої лікарні, це ряд проблем по добудові довгобудів, відновленню житлового будівництва. Аби вирішити ці питання, я вніс прохання до Прем’єра, аби при  розподілі субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток все-таки не забули і про Хмельниччину. Ми передали в додатку цілий ряд об’єктів, які можна добудувати і ввести в експлуатацію в 2012 р.

Також, ми поговорили про всі загальнонаціональні тенденції, і Прем’єр підтримав ОДА в нашій співпраці з населенням. Наприклад, за 10 днів я провів 43 зустрічі в трудових колективах, бачив реальний стан справ на місцях, - саме так можна об’єктивно зреагувати і  визначити, яким чином вирішувати ту чи іншу проблему. А проблем безліч і більша половина з них – місцевого характеру, де потрібно об’єднувати громадськість, бізнес, владу і спільно вирішувати ці питання.

Але у нас багато і позитивних результатів. Хмельниччина - в числі кращих регіонів по охопленню діточок дошкільної освітою – 88% в області. Минулого року на Хмельниччині запрацювало 36 дитячих садків, було додатково створено 46 груп, що дало змогу охопити 1,5 тис. дітей – все це за кошти обласного бюджету і спонсорські кошти.

Також ми  створили  більше 100 лікарняних палат європейського рівня для наших інвалідів, ветеранів - людей, яким ми завдячуємо сьогоднішнім днем. Ми вимальовуємо наші завдання на 2012 р. і знаємо єдине – для того щоб мати вільні лишки, треба надіятись не лише на державу, а й на власні сили.
Загалом, за час роботи нової влади ми додатково залучили більше 400 млн. грн. до бюджету Хмельницької області. 

І, звісно, хотілося б почути про інвестиційний потенціал області.

Ми реально дивимось на речі і повністю погоджуємось з Президентом України, що без залучення інвестицій не тільки внутрішніх, а й і зовнішніх дати серйозний, миттєвий поштовх розвиткові економіки краю практично неможливо. Ми розпочали роботу з того, аби показати Європі і світові наш потенціал. Для цього ми розробили інвестиційний паспорт, в який винесли наші можливості, дали поштовх тому, що через Міністерство закордонних справ України з інвестиційним потенціалом Хмельницької області за 2011 р. ознайомилися більше 50 країн Європи і світу. Ми розробили Стратегію економічного розвитку Хмельницької області до 2012 р. і зробили це не самостійно, а як пілотний проект за участі Європейського Союзу.

Для чіткого визначення цього інвестиційного потенціалу, ми проаналізували кожен регіон Хмельницької області, кожен район і місто, визначили перспективу і специфіку кожної території, і виходячи з цього запропонували в цих проектах стратегію розвитку тієї чи іншої території. Інвестиційна  привабливість базується і на тому, що Хмельниччина несе промислово-аграрний характер, але вона одночасно й туристична, адже, Хмельниччина -  третя в Україні після Київщини та Львівщини по кількості історичних пам’яток культури.  Це область, яка має найбільше родовище запасу лікувальних вод Збручанська типу Нафтуся в Європі. Це область, яка має свої традиції. Ми також цей сегмент не залишаємо осторонь.

До речі, а з якими конкретно країнами вже налагоджені партнерські взаємини?

Ми налагодили тісні ділові стосунки з партнерами цілого ряду країн. В минулому році в Хмельницькій області було проведено 7 зустрічей з послами різних держав. Нещодавно відбулась зустріч з послом Фінляндії в Україні, на якій ми говорили про фінські інвестиції,  вкладені нашими партнерами в підприємство "Славутський комбінат "Будфарфор", яке є найбільшим в Європі з їхніми інвестиціями. Це дуже приємно, особливо беручи до уваги, що ми одразу домовились про будівництво 7-го цеху на даному підприємстві. Вони займаються випуском санітарно-технічної  продукції і повністю перенесуть сюди цех, в якому розташується виробництво акрилових ванн. Це дуже важливо, адже на ринку України вони займають більше 30%, на ринку Росії – 45%, і мають великий попит в країнах Прибалтики і так далі.

Так само в минулому році ми підписали угоду про співпрацю між Хмельницькою ОДА та Московською областю. Це для нас дало можливість збільшити експорт продукції в Московську область на 30%. Це електрокотли, це будівельні матеріали. Одночасно ми отримали підтримку і розуміння російського бізнесу щодо виділення коштів на будівництво лікувально-реабілітаційного  комплексу в нашому курортному містечку Сатанів. Вони готові вже сьогодні вкласти туди 800 млн. грн, але для цього потрібно привести діюче законодавство в норму – наразі воно не дає такої можливості. При цьому, Кабінет міністрів вже позитивно відгукнувся на цю тему і прийняв розпорядження щодо зміни призначення земельної ділянки саме під це будівництво.

Також ми відпрацювали наші стосунки з Білорусією, Хорватією, Угорщиною, Польщею. За останні 2 місяці відбулось 3 виїзди за межі України щодо підписання угод про соціальне партнерство та угод щодо нашого взаємного соціально-економічного розвитку, обміну досвідом, імпорту та експорту товарів тощо. Така колосальна робота розкрила можливості Хмельниччини як регіону, що здатен на залучення інвестицій  в основний капітал. Нам вдалося збільшити обсяг прямих іноземних інвестицій, і головне – за 11 місяців минулого року вдалось збільшити експорт продукції нашої області на 36% . Загалом, у Хмельниччини налагоджена співпраця  із 94 країнами Європи і світу.

Ми бачимо наші резерви, вони є колосальними,  і ми над ними працюємо. Я вже не говорю про внутрішні інвестиції, які ми переважно вкладаємо в сільське господарство.  У нас серйозно працюють австрійські, ірландські інвестиції, ми вкладаємо інвестиції у відродження малих ГЕС, ми говоримо сьогодні за нові технології в галузі тваринництва, у переробній галузі, цілий ряд підприємств переходить на нові технології і вкладають кошти в подальшу модернізацію виробництва.

Ми працюємо на перспективу і переконані, що Хмельниччина має в цьому плані великий потенціал.

Джерело:  УНН

1 коментар Роздрукувати

< До всіх інтерв'ю