|
22.05.12 Новини політики
Автор: Наталія МельникТ.Дудко: басманним судам Росії не зійде з рук закриття ОУР
|
7 лютого
| 18:48
Політика
Негативний досвід спілкування із правоохоронцями мають небагато українців – В.ПоліщукКерівництво МВС неодноразово запевняло, що в новому році має на меті змінити саму філософію міліцейської служби, перейти від карально-репресивної моделі до концепції сервісної орієнтованості, залучивши до цього європейський досвід. Про першочергові кроки, які слід зробити для досягнення даної мети, а також про боротьбу із корупцією у лавах МВС, довіру до міліції, новий КПК, політичну заангажованість правоохоронців, про долю сбитого на Хрещатику регулювальника та про те, які висновки зроблені керівництвом МВС після знешкодження банди чеченського кілера Дякаєва і про інше розповів у інтерв’ю із УНН начальник управління зв’язків із громадськістю МВС України Володимир Поліщук. "Більшість із тих, хто про МВС нічого поганого сказати не може, не довіряють нашій правоохоронній структурі"
- Шановний Володимире Петровичу, у листопаді минулого року Ви очолили управління зв’язків із громадськістю МВС України. За два тижні до цього Україна отримала нового міністра МВС – Віталія Захарченка. Ваше призначення на нову посаду планувалося давно чи все ж таки воно пов’язане із призначенням пана Захарченка? - Які ключові завдання міністр поставив перед Вашим управлінням? - Якщо простими словами – активніше висвітлювати діяльність міліції, залучати до співпраці громадські організації, сприяти поверненню довіри громадян до українських міліціонерів. За останнім дослідженням, яке соціологічна група "Рейтинг" оприлюднила 18 січня цього року, лише 10% опитаних цілком довіряють міліції. 12% українців торік зверталися до міліції зі зверненнями, половина з них – 54%, наголосили, що їхні питання правоохоронці не вирішили. 30% респондентів повідомили, що були свідками безтактного поводження, використання службового становища, вимагання та спроби фальсифікувати матеріали справ. Таким чином, негативний досвід спілкування із працівниками органів внутрішніх справ має незначна частка населення, утім, більшість із тих, хто про МВС нічого поганого сказати не може, не довіряють нашій правоохоронній структурі. Як на мене, це недопрацювання відомчої прес-служби. "Вісім із десяти анонімно опитаних правоохоронців повідомили, що грошового забезпечення їм не вистачає на забезпечення навіть основних життєвих потреб" - Відомо, що одним із найболючіших питань для МВС є питання утримання кадрів. Через невисоку заробітну платню, через майже відсутній соціальний захист люди йдуть із міліції. Це призводить до того, що катастрофічно не вистачає фахівців. Тому питання дуже просте: як утримати людину, яка має намір пов’язати своє життя із правоохоронними органами, у лавах МВС? - Це, без сумніву, найгостріше питання. На колегії МВС звучали тривожні цифри – за десять останніх років, приміром, карний розшук оновився на 100%, аналогічна ситуація й із дільничними інспекторами міліції. Звичайно, до кадрової плинності призводять усі ті причини, які ви перелічили у своєму запитанні. Аби змінити ситуацію на краще, слід мотивувати працівника міліції. Щодо зарплатні – вісім із десяти опитаних анонімно правоохоронців заявили, що грошового забезпечення їм не вистачає на забезпечення навіть основних життєвих потреб, на квартирній черзі МВС перебуває майже 25 тисяч сімей. Потрібно зробити суворішими вимоги до кандидата на службу в органи внутрішніх справ, поліпшити професійну підготовку працівника міліції. Гарантувати правоохоронцеві гідну зарплатню, надати йому на початку служби службове житло, котре він матиме змогу приватизувати через, приміром, 20 років бездоганної служби, забезпечити інші соціальні гарантії та, звичайно, суворо його контролювати. "Матеріали про перевертнів у погонах вважаються більш читабельними, ніж розповіді про міліціонерів, які ризикують власним житттям" - Міліцію завжди звинувачували, звинувачують і, напевне, будуть звинувачувати у політичній заангажованості. Чи можливо, на Вашу думку, позбавитися цього ярлика? - Такі твердження, скоріше, лунають з вуст організаторів різноманітних акцій протесту. Що ж до загально-кримінальної злочинності, то слідчого, який розслідує кримінальну справу, я впевнений, політичні симпатії підозрюваного не цікавлять. - Існує думка, що керівники та власники вітчизняних ЗМІ навмисне нагнітають обстановку, повідомляючи лише про, скажімо так, поганих міліціонерів, забуваючи при цьому про порядних працівників, яких, сподіваємось, набагато більше. Дехто з фахівців дотримується думки, що це робиться для того, щоб тримати населення у напруженні та у страху. Чи так це насправді? Чи дійсно "хорошому" міліціонеру немає місця у вітчизняному інформаційному просторі? І взагалі, ЗМІ допомагають чи заважають працювати правоохоронцям? - Це питання краще адресувати головним редакторам видань. Можливо, матеріали з гучними заголовками про перевертнів у погонах вважаються більш читабельними, ніж розповіді про міліціонерів, які, ризикуючи власним життям, попередили або розкрили якийсь злочин. Тож моєму підрозділові доведеться робити все, аби змінити цей стереотип. Крім цього, ми будемо й надалі працювати над власними телепроектами, де більшість ефірного часу будемо присвячувати нелегкій праці міліціонерів, розповідатимемо про їхні уподобання, хобі, інформуватимемо про те, як не стати жертвою злочинців. Стосовно ролі ЗМІ у правоохоронній діяльності – вона надзвичайно важлива. Недаремно, нагороджуючи журналістів у День міліції, міністр назвав їх своїми колегами. Адже за статтями в Інтернеті та друкованих виданнях, сюжетами на телебаченні проводяться дослідчі перевірки і навіть порушуються кримінальні справи. Критичні матеріали дають підстави для проведення перевірок Департаментом внутрішньої безпеки або Інспекції з особового складу МВС. Таким чином, відповідь однозначна: ЗМІ допомагають працювати правоохоронцям. "Компенсація рідним убитих бандою Дякаєва працівників міліції склала лише 80 тисяч гривень" - Минулий рік запам’ятався кривавою бійнею в Одесі та загибеллю двох працівників міліції. Ця гучна справа залишила по собі більше питань, ніж відповідей. Чи дізнається Україна коли-небудь правду: чи дійсно Аслан Дякаєв мав високих покровителів у МВС України? Чи були покарані ті чини, які були відповідальні за операцію із затримання кілерів, що в результаті призвела до трагедії? На кого полював Дякаєв у Одесі? Як він потрапив до України? Чому спецназівці навіть не намагалися зберегти життя кілерові, адже, як відомо, він просив не стріляти та був готовий здатися?
- Після перестрілки із міліціонерами вдалося встановити особу одного зі зловмисників – це Дякаєв Аслан Імрамович, 1982 року народження, який розшукувався за вбивство. Під час перестрілки двоє міліціонерів загинули: це - двадцятиоднорічний Віктор Кожеко, працівник "Беркута", і сорокарічний працівник ДАІ Олександр Розмариця; ще чотирьох міліціонерів було поранено. Працівники міліції розшукували автомобіля ВАЗ-2110 чорного кольору, держномер ВЕ 6181 АР, у якому під час події було як мінімум троє чоловіків. Один із розшукуваних – уродженець м.Грозного Чеченської Республіки Російської Федерації Аслан Дякаєв. Розшукуваний автомобіль знайшли покинутим у лісосмузі в кількох кілометрах від місця події. До розшуку і затримання підозрюваних було задіяно всі підрозділи міліції Одещини, працівників міліції сусідньої Миколаївської області, військовослужбовців внутрішніх військ МВС України. У ході оперативно-розшукових заходів було встановлено місце перебування зловмисників. Вони ховалися в одному з приватних готелів, розташованому поблизу 9-ї станції Великого Фонтану м.Одеси. Перед проведенням спецоперації за участі бійців підрозділів спеціального призначення "Сокіл", "Беркут" та внутрішніх військ МВС з території її проведення евакуювали мешканців прилеглих будинків. Спецпризначенці мали намір непомітно підійти до місця перебування підозрюваних та раптово затримати їх. Однак, коли правоохоронці підходили до приміщення готелю, зловмисники відкрили по них шквальний вогонь з автоматичної зброї. На пропозицію працівників міліції припинити опір та здатися підозрювані не відреагували. Операція почалася о 12 годині і тривала до 17-ї. Правоохоронці були змушені застосувати зброю на ураження. Одним зі знешкоджених зловмисників виявився Аслан Дякаєв. Він, усвідомлюючи своє безвихідне становище, спробував прорватися через міліцейський кордон, стріляючи на ходу з автомата. Під час спецоперації ніхто із правоохоронців не постраждав. - До речі, які висновки зробили в самому міністерстві після цієї трагедії? Чи зробила якісь висновки влада? - Аби не допустити повторення подібних трагедій, у майбутньому необхідно заздалегідь готуватися до можливого сценарію розвитку таких подій. Перш за все, був влаштований, так би мовити, "розбір польотів" за результатами подій в Одесі. Керівництво МВС провело зустріч з очільниками обласних підрозділів спеціального призначення "Беркут", на якій було проаналізовано хід спецоперації, вказані помилки в її організації тощо. Вирішено відновити у структурі підрозділів спеціального призначення окремі групи, працівники яких після відповідної підготовки братимуть участь у схожих спецопераціях. Якщо, не дай Боже, виникне така необхідність. І ще – не треба забувати і про матеріальний бік цієї справи: закупівлю спеціального обладнання, оснащення підрозділів спецпризначення сучасними зразками озброєння, спеціальними засобами тощо. І, нарешті, потрібно розуміти, що працівники міліції – теж люди, які мають сім’ї, родичів, близьких. У разі загибелі правоохоронця його діти залишаються без батька, а родина – без годувальника. До речі, компенсація рідним загиблих працівників міліції склала лише 80 тисяч гривень. Зараз триває робота з підготовки змін до законодавства, що регулюють питання захисту прав та соціальних гарантій працівників міліції та членів їхніх родин. За фактом надзвичайної події, яка сталася під час затримання злочинців у Одесі, провели службове розслідування. За певні прорахунки в організації спецоперації і в оперативно-службовій діяльності деяких працівників ГУ МВС України в Одеській області притягали до дисциплінарної відповідальності, кількох керівників звільнили з органів внутрішніх справ. "Знищити корупцію повністю майже неможливо" - Чи відомо Вам, як почувається регулювальник, який потрапив під колеса нібито депутатського "Бентлі" під час виконання своїх обов’язків у центрі столиці в листопаді минулого року? Що зараз взагалі відомо щодо цієї справи? - Відділ розслідування ДТП слідчого управління київської міліції й досі розслідує цю кримінальну справу. Нагадаю, що порушена вона за фактом ДТП, яке сталося 10 листопада 2011 року на перехресті вулиць Хрещатик та Прорізної. Тоді зіткнулися автомобілі "Бентлі" та "Мерседес", унаслідок чого "Бентлі" змінив напрямок руху та наїхав на інспектора ДПС ГУМВС України у м. Києві Дмитра Целуйка, який регулював дорожній рух на перехресті. Після цього "Бентлі" зіткнувся з автомобілями "Мерседес 308Д", ВАЗ-21113, "Вольво", "Тойота", "Мазда" та двома автомобілями "Хюндай Гетц". На місце аварії слідчо-оперативна група мусила бігти пішки, адже внаслідок ДТП утворилася величезна пробка, увесь центр стояв. Коли працівники міліції прибули на сумнозвісне перехрестя, то виявили біля автівки громадянина 1973 року народження, який назвався водієм "Бентлі". Деякі ЗМІ сумнівалися, що саме він був за кермом, казали про якусь білявку, лунали деякі відомі прізвища. Утім, чи дійсно за кермом сидів цей чоловік – покаже слідство. У практиці бувають випадки, коли деякі люди, виявляючи, можливо, свої найкращі почуття до близьких, беруть усю провину на себе. У цій справі вже проведено 14 судових експертиз, зараз триває судово-автотехнічна експертиза, яка, враховуючи технічні пошкодження, має встановити швидкість руху автомобіля "Бентлі", а також оцінити дії водіїв "Бентлі" та "Мерседес" під час виникнення аварійної ситуації. До речі, згідно з висновками судово-дактилоскопічної експертизи, відбитки пальців рук, виявлені під час огляду місця ДТП в салоні автомобіля "Бентлі" на робочому місці водія, належать цьому громадянину. Що ж до постраждалого працівника ДАІ – він ще на лікарняному, на переламану ногу йому наклали пластину. - Ще одне болюче питання – корупція у лавах МВС. Як її подолати або хоча б зменшити її обсяги? Що нового пропонується Міністерством? - Знаєте, я нещодавно дізнався, торік одна з міжнародних організацій вивчала рівень толерантності громадян держав Європи до корупційних проявів. Так ось: у нас він найвищій серед усіх європейських країн. Ми сваримо корупціонерів, тих, хто збагачується за рахунок своїх владних повноважень або якихось інших можливостей, утім самі часто-густо зацікавлені, щоб чиновник взяв у нас конвертик і вирішив певне питання. Це стосується багатьох, якщо не всіх, сфер нашого життя: освіти, медицини, праці. Неймовірно, у корупції живемо й навіть помираємо. Судіть самі: ми даємо хабарі не лише у дитячих садках, лікарнях, у різних владних кабінетах, а й на кладовищах. Мушу визнати, що й у міліції це явище також існує. В органах внутрішніх справ лише з моменту вступу в дію нового антикорупційного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 41 посадовця, а до кримінальної – 9 колишніх працівників міліції. Переважна більшість корупційних адміністративних правопорушень – порушення обмежень щодо використання службового становища, а кримінальна корупція – зловживання владою або службовим становищем та отриманням хабарів. Звичайно, знищити корупцію повністю майже неможливо. Проте у Міністерстві внутрішніх справ робиться усе, аби суттєво зменшити її рівень. Віталій Захарченко визначив питання боротьби із корупцією як пріоритетне. Результат залежатиме від практичної роботи, спрямованої на безпосереднє виявлення, припинення та документування корупційних правопорушень у міліції. З цією метою вперше з часів існування української міліції та дії антикорупційного законодавства (з 1995 року) Міністерством у рамках загального реформування органів внутрішніх справ, напрацювання нових, більш ефективних підходів до забезпечення законності та правопорядку, розроблено Програму антикорупційних заходів у системі Міністерства внутрішніх справ на 2011–2015 роки. Крім того, про інші методи боротьби із корупцією я вже казав раніше – це підвищення соціальних стандартів працівників ОВС, зокрема поліпшення їх матеріального становища шляхом збільшення заробітної плати, забезпечення службовим житлом, повернення відповідних пільг тощо. Також важливо оснастити підрозділи сучасною технікою, яка б мінімізувала вплив людського фактора на прийняття деяких процесуальних рішень – тобто засоби відеофіксації під час будь-яких конфліктних ситуацій. "Головною метою прийняття нового КПК є надання сторонам рівних можливостей" - І останнє питання дуже лаконічне: що дасть Україні новий Кримінально-процесуальний кодекс, про прийняття якого вже так давно говорять? - Лаконічно відповісти на це питання неможливо. По-перше, нам слід максимально наблизитися до сучасних вимог, відповідати, так би мовити, прогресивним стандартам європейського кримінального судочинства. Головною метою прийняття нового КПК є закріплення принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, надання сторонам рівних можливостей щодо збирання та подання до суду клопотань, скарг, речей, документів, інших доказів, а також реалізації інших процесуальних прав. По-друге, важливою є відмова від інституту порушення кримінальної справи. За таких умов громадяни матимуть змогу реалізувати право на захист одразу після надходження заяви чи повідомлення про злочин. Це виключить певні конфлікти між ними та працівниками правоохоронних органів. Абсолютно вірною є й позиція розробників проекту щодо оптимізації окремих форм досудового провадження за спрощеною процедурою ("у формі дізнання") в усіх кримінальних проступках. Нині саме за такими скороченими формами вбачається майбутнє кримінального судочинства. Їх запровадження підвищить ефективність судочинства завдяки наближенню покарання до моменту вчинення злочину, відповідно зменшиться витрата часу громадян на участь у провадженні занадто формалізованих, у більшості випадків не потрібних процесуальних дій.
Також це зменшить дублювання в роботі органів досудового розслідування та, відповідно, витрати робочого часу та державних коштів. Певним революційним кроком розробників проекту КПК є введення до кримінального судочинства інституту "укладення угод" (про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим; про визнання винуватості між підозрюваним, обвинуваченим та прокурором). Це дасть можливість вже на початку провадження з особою направляти матеріали до суду для вирішення і, таким чином, не проводити громіздке розслідування із кримінальних правопорушень, де збитки в десятки разів менші, ніж витрати на розслідування. Крім того, права жодної зі сторін не порушуватимуться за рахунок прозорості схеми "укладення угод". Спрощенню досудового провадження сприятиме й декриміналізація окремих складів злочинів і встановлення за їх вчинення високих штрафів. МВС підтримує позицію щодо декриміналізації понад 190 складів злочинів (більшою мірою – невеликої тяжкості та окремих складів злочинів середньої тяжкості, які не становлять значної суспільної небезпеки та не вимагають обов’язкового застосування кримінальної відповідальності).
Матимуть позитивний економічний ефект і положення, якими передбачено можливість застосування економічних санкцій до суб’єктів кримінального провадження "за невиконання процесуальних обов’язків", "нез’явлення на виклик", та у випадках недотримання умов застосування запобіжного заходу "особисте зобов’язання". Є й інші положення, що захищатимуть інтереси громадян та унеможливлять випадки порушення їхніх прав під час проведення розшукових дій. Джерело: УНН
Додати коментар
|



