|
22.05.12 Новини політики
Автор: Наталія МельникТ.Дудко: басманним судам Росії не зійде з рук закриття ОУР
|
13 лютого
| 20:57
Політика
Лібералізація візового режиму з ЄС для України, як повернення вкладів Ощабанку СРСР - Т.ЧорновілНещодавно Єврокомісія оприлюднила звіт про виконання плану дій з лібералізації візового режиму Україною та Молдовою. Результати останньої оцінені як добрі, в Україні ж, навпаки, зазначають лише "обмежений прогрес". Про те, чому Україна гальмує в питанні безвізового режиму УНН поспілкувався з першим заступником голови комітету Верховної Ради у закордонних справах, позафракційним народним депутатом Тарасом Чорновілом. В чому, на Вашу думку, причина такої ситуації? Чому Молдова виконує вимоги ЄС, а Україна – ні? У Молдови теж не все гаразд з цілим рядом питань, якими цікавиться Євросоюз. Особливо серйозні проблеми із ситуацією соціальних прав і свобод, а також щодо територіальних питань. Але Молдова серйозно дивиться в напрямку Європейського Союзу, на відміну від українського керівництва. Молдовські лідери роблять програми, які Європа вимагає дуже чітко, по пунктах. У них дійсно є повна відповідальність у цьому питанні. Причому в них вона з’явилась не зараз, після приходу до влади ліберальних партій, а ще в період, коли Молдовою керували комуністи. Для Молдови це мало особливе значення, тому що суттєва частина фінансового забезпечення країни складається з переказів, які надсилають молдавські громадяни, що живуть і працюють в інших країнах світу. Це, здається, більше 10%, може навіть ще більше. І Молдова завжди до цього ставилась відповідально. Чому Україна пробуксовує в питанні виконаня вимог ЄС щодо лібералізації візового режиму? Українська влада, яка і так має безвізовий режим на основі дипломатичних паспортів або навіть на основі звичайних паспортів, на відміну від наших громадян, ніколи проблем з отриманням віз не мала. Тому ніхто особливо серйозно питання лібералізації візового режиму на принциповому рівні не розглядав. Це більше є фішкою для виборців. Що саме Україна зробила, а що ні? Ми не продемонстрували прогресу у жодному із блоків. Щодо першого, який стосується безпосередньо документальної частини - ми досі не маємо прийнятого закону про відповідні паспорти, які б містили біометричні дані. Закон, який був ухвалений в першому читанні, мав абсолютно лобістський характер. Зараз він заветований. Законодавства немає, підзаконних актів теж бракує. Це ознака того, що немає прогресу. Другий блок стосується облаштування кордону і гарантій того, що не зросте кількість потенційних мігрантів. В цьому напрямку у нас щодо Західного кордону більш-менше нормальна ситуація і претензій не було. Поки що є претензії до Східного кордону, який на сьогодні ще є прозорим. Якщо велика кількість мігрантів може потрапити до України, це означає що у місцевих чиновників завжди з’являтиметься спокуса видавати їм фальшиві довідки, щоб мігранти могли з ними потрапляти на територію Євросоюзу. Це є серйозною перешкодою для питань безвізового режиму. Єдине, що останнім часом Україна перестала бути основним напрямком потоку мігрантів, їх кількість скоротилась. Зараз вони переважно намагаються потрапити до ЄС з Півдня – з Балкан, з Греції. І тому це питання не так гостро стоїть, але все ж таки буде виникати на остаточній стадії. Ну і, наостанок, два основних пункти, за якими ми не зрушились і про які у нас намагаються мовчати. Це питання правової держави та питання країни, яка забезпечує своїм громадянам нормальну зайнятість, економічну можливість самореалізації та нормальний соціальний рівень. В цьому напрямку у нас ситуація дуже погана, а наявність таких проблем передбачає, що країна може, у випадку введення безвізового режиму, виплеснути за кордон велику кількість мігрантів, а цього ніхто не хоче отримати від України в подарунок. Забувати про ці два фактори не слід. Тобто українській владі взагалі не потрібен безвізовий режим? Це приблизно теж саме, що повернення вкладів Ощадбанку СРСР. Про це багато говорять, влада весь час розповідає, як вона хоче це повернути, але особливих зусиль до цього не прикладає. Це так само, як професійна армія – всі розповідали, як її хочуть ввести, але ніхто особливо не прикладав зусиль, щоб вона була утворена остаточно.
Джерело: УНН
Додати коментар
|



