Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
середа, 20 вересня 2017 р.07:37
Новини: Економіка

Антикорупційні органи мають звернути увагу на дії АМКУ зі сприяння РФ у привласненні українських продуктопроводів - експерт

Антикорупційні органи мають звернути увагу на дії АМКУ зі сприяння РФ у привласненні українських продуктопроводів - експерт

З його слів, трубопроводи “ПрикарпатЗахідтрансу” ще з моменту розпаду СРСР набули статусу власності України

КИЇВ. 13 січня. УНН. Колишній заступник директора "Укртранснафти" та президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар розповів в ексклюзивному коментарі УНН історію багаторічних спорів між Україною та Російською Федерацією щодо права власності на продуктопроводи, що проходять по території України і знаходяться на балансі ДП “ПрикарпатЗахідтранс”. За його словами, вказані продуктопроводи, дозвіл на продаж яких Росії нещодавно надав вітчизняний Антимонопольний комітет, завжди належали Україні, а тому вказане рішення АМКУ має стати предметом розслідування антикорупційних органів.

Зокрема, М.Гончар зазначив, що трубопроводи “ПрикарпатЗахідтрансу” ще з моменту розпаду СРСР набули статусу власності України.

“Якщо почати із витоків цього питання, то в принципі тут потрібно створити дуже чітку систему координат з самого початку. Трубопроводи “ПрикарпатЗахідтрансу” де-факто, за їх проходженням по території України, з моменту розпаду СРСР набули статусу власності України, як і всі нафтопроводи, підкреслюю слово нафтопроводи, бо “ПрикарпатЗахідтранс” – це продуктопровід. У ЗМІ часто плутають ці речі. Суть полягає у тому, що з наявністю на території України проходження цього трубопроводу, він є власністю України. 1992 року була підписана відповідна угода, за якою трубопроводи “ПрикарпатЗахідтранс” надавалися в користування російській компанії “Транснефтепродукт”. Тому що в принципі з радянських часів вони були частиною радянської системи, так само як і нафтопроводи "Дружба" чи "Придніпровські нафтопроводи" були частиною колишньої радянської системи користування нафтою, чи там газопроводи - частиною єдиної системи користування газом. Точно так же і продуктопроводи. Звісно, правда, що користувачем послуг цієї системи могла бути на той час російська сторона, тому відповідно їй були надані такі можливості користуватися. Користуватися! А не забирати у власність. І це якраз є базова річ, про яку постійно забувають", - нагадав М.Гончар.

Він також розповів, що згодом цей принцип "користування" було трансформовано у принцип "власності".

“У такий спосіб “ПрикарпатЗахідтранс”, всупереч підписаній угоді, було закріплено у власність. Хоча, коли була створена “Укртранснафта” - об’єднання державних компаній: системи нафтопроводів "Дружба" і “Придніпровських магістральних нафтопроводів”, - постало питання і про те, щоб продуктопроводи, які уціліли на території України, були також взяті під державний контроль. Чому говорю "які уціліли", тому що насправді у нас по суті тільки “ПрикарпатЗахідтранс” залишився у функціональному стані. На сході України була більш потужна система нафтопроводів, ніж на заході України. Але у зв’язку із тим, що її не використовували, чи використовували мало, її просто розібрали на металобрухт. І в цьому сенсі постало питання, особливо воно активізувалося у 2005 році, коли були прийняті перші рішення, ініціатором яких був покійний на сьогодні голова правління "Укртранснафти", а я працював його заступником, щодо створення стратегічних нафтових резервів, які мали б включати в себе не тільки запаси сирої нафти, але й готових нафтопродуктів у певній пропорції (кожна країна їх для себе визначає, але є європейські стандарти, країна має мати дев’яностоденний запас нафти і нафтопродуктів). І, відповідно, наша увага була звернена до системи продуктопроводів, ми поглянули що із них залишилось і в принципі у функціональному стані був тільки “ПрикарпатЗахідтранс”, який має не тільки трубу, а й резервуарний бак для зберігання нафтопродуктів. Поглянули чинну правову базу, якраз ця чинна базова угода 92 року, що воно перебуває у власності української держави формально, а фактично потрапило у корпоративну власність “Транснефтепродукта”. У Росії на той час теж проводилося об’єднання – інтеграція системи нафтопроводів і системи продуктопроводів. І таким чином “Транснефть” тоді ставила серйозні палки в колеса “Укртранснафті” по проекту “Одеса-Броди”, в принципі було прийнято рішення, яке було схвалене, про те, щоб створити “Укратранснафтопродукт” і інтегрувати його системою “Укратранснафти”. Таким чином у росіян з’явилася б можливість розширити експорт готових нафтопродуктів за рахунок більш термінальних комплексів, які вони будували в Балтиці”, - повідомив екс-заступник “Укртранснафти”.

За його словами, “ПрикарпатЗахідтранс” завжди був і залишається привабливим для Російської Федерації, оскільки саме цими трубопроводам йде постачання дизельного пального в країни Центральної Європи. Крім того, після “зачистки” тодішнього керівництва “Укртранснафти”, питання щодо інтеграції системи продуктопроводів завмерло.

“Зрештою, як би там не було, основний користувач послуг “ПрикарпатЗахідтрансу” лишилась російська сторона і кожен раз, коли відбуваються якісь політичні турбулентності, цей статус намагаються закріпити, і в цьому контексті зараз якраз вважають, що для цього є слушна нагода. З урахуванням того фактору, що у нас зараз не залишилось практично нафтопереробки, працює лише Кременчуцьке НПЗ і послуги “ПрикарпатЗахідтрансу” – це транзитні послуги, то, звісно, що російська сторона і далі буде користувачем цієї інфраструктури, але знову ж таки мова йде про те, що не потрібно розглядати це як власність російської сторони, тим більше у період, коли Росія чинить як агресор”, - підкреслив М.Гончар.

Що стосується рішення українського Антимонопольного комітету, який дозволив Росії проводити операції щодо продажу українських трубопроводів “ПрикарпатЗахідтрансу”, то, на переконання М.Гончара, таке рішення має стати предметом розслідування антикорупційних органів.

“Тут постає питання, чи не мало б це рішення АМКУ стати предметом антикорупційного розслідування, це перше, а друге - відповідно має бути здійснена юридична експертиза не предмет бездоганності подібного рішення, тим більше, якщо вони самі розуміють, хто є кінцевим вигодоотримувачем. Це стандартна схема росіян зараз - обходити різного роду санкції через третіх чи четвертих суб’єктів, які формально виглядають не російськими, але фактично такими є. Ми, наприклад, розписали це в нашій грудневій публікації у “DT” по російсько-німецьких відносинах навколо компанії “Сіменс” – “Російсько-німецький nur geschäft або Як обійти санкції”. Тут схема та сама, може вона трошки більш елегантна з точки зору того, що тут повноцінний швейцарський суб’єкт, але все рівно АМКУ мав би взяти до уваги ряд речей, зокрема і останні рішення уряду щодо санкцій стосовно Росії. Принаймні на воєнному етапі утриматись від прийняття будь-яких однозначних рішень. Тому це рішення носить трохи сумнівний характер і я думаю, що за цих обставин варто було б цей підхід переглянути”, - наголосив М.Гончар.

Нагадаємо, поки прокуратура відстоює право власноcті України на трубопроводи в суді, в АМКУ надано дозвіл на їх продаж.

Як повідомляв УНН, за інформацією джерел, Антимонопольний комітет України посприяв Росії вивести її активи, що знаходяться на території України, з-під санкцій ЄС

Так, АМКУ надав дозвіл швейцарській компанії, власником якої є Анатолій Шефер з московською пропискою, придбати “Південно-Західне відкрите акціонерне товариство трубопровідного транспорту нафтопродуктів”, яке володіє “ПрикарпатЗахідтрансом”, до сфери якого належать українські трубопроводи.

Також нагадаємо, раніше російська Федеральна антимонопольна служба (ФАС) так само задовольнила клопотання швейцарської компанії "ITP", що знаходиться під контролем Анатолія Шефера, на придбання 100% акцій “Південно-Західне відкрите акціонерне товариство трубопровідного транспорту нафтопродуктів”.

Варто зазначити, що таке рішення АМКУ виніс в той час, коли у судових інстанціях тривають багаторічні спори між Україною та РФ за право власності на вказані трубопроводи. Так, 17 березня 2015 Вищий господарський суд України, підтвердивши правомірність рішень, прийнятих попередніми інстанціями, визнав вказані нафтопродуктопроводи власністю України. Однак, за позовом "ПрикарпатЗахідтранс" ( "дочка" російської компанії "Транснефти"), Господарський суд Рівненської області скасував рішення Вищого господарського суду "у зв'язку з нововиявленими обставинами". Наразі судові процеси за позовом російської "ПрикарпатЗахідтранс" зупинено задля проведення судової експертизи, яка триває вже з травня місяця поточного року.

Довідка УНН: Російська компанія “Південно-Західне відкрите акціонерне товариство трубопровідного транспорту нафтопродуктів” володіє ДП "ПрикарпатЗахідтранс" та контролюється компанією "Транснефть", що належить РФ. У свою чергу ДП "ПрикарпатЗахідтранс" володіє частиною міждержавних нафтопродуктопроводів Самара-Західний напрямок та Грозний-Армавір-Трудова, які проходять на території України загальною довжиною 1433 км.

Джерело: УНН
Відео
загрузка...
Погода, Новости, загрузка...