Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Понеділок, 23 квітня 2018 12:48
Новини: Політика
15564

С.Ківалов: Венеціанська комісія не закриє очі на недоліки закону про “декомунізацію”

С.Ківалов: Венеціанська комісія не закриє очі на недоліки закону про “декомунізацію”

Сергій Ківалов

КИЇВ. 14 грудня. УНН. У Венеції 18 і 19 грудня пройде 105 пленарна сесія Європейської комісії “За демократію через право” (Венеціанської комісії). Член Комісії від України Сергій Ківалов розповів УНН про головні і найважливіші для України питання, що будуть розглянуті на засіданні.

За словами Сергія Ківалова, на засіданні Комісії передбачається обмін думками з народними депутатами Ганною Гопко, Головою комітету ВРУ з питань закордонних справ та Наталією Новак. Дискусія очікується навколо Закону України “Про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів”.

Так само передбачається, що на засіданні Комісії буде присутній Олексій Філатов, заступник глави Адміністрації Президента і секретар Конституційної комісії. Він поінформує Венеціанську комісію про хід конституційної реформи в Україні.

Закон № 317-VIII, відомий у суспільстві як „Закон про декомунізацію“- це і є те „українське “ питання, яке, судячи з усього, спрининить гостру дискусію у Венеції, — говорить Сергій Ківалов. — Думаю, що після експертного висновку Венеціанської комісії, українських законодавців чекає серйозна „робота над помилками“. Адже ухвалений у квітні цього року Закон України № 317-VIII „Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів і заборону пропаганди їх символіки“, був покликаний врегулювати болючі для України питання ставлення держави і права України до радянського періоду української історії та його атрибутам. Останні чверть століття, ця сфера була постійним джерелом розбрату і політичних спекуляцій, а часом і кровопролиття” — сказав політик.

С.Ківалов вважає за необхідне підвести риску під багаторічними, нікуди не ведучими, спорами; знайти політико-правове рішення, прийнятне для максимально великої кількості співгромадян і зрозуміле для них.
“Цей закон — спроба влади знайти таке рішення. В основі Закону — компромісний принцип: заборона накладається на спадщину не тільки радянського, але, також, і гітлерівського режимів. Передбачені заборони їх символіки, політичних ідей, їх пропаганди, увічнення і спроб реабілітації, адміністративні санкції для громадських організацій та політичних партій, кримінальні покарання для громадян, які порушують такі заборони. Проте, реалізація цього принципу в конкретних нормах закону викликала багато запитань. Конкретні положення Закону експерти та громадяни на місцях сприймають неоднозначно. Вже встигли викликати дискусію заборони „радянських“ назв населених пунктів і вулиць і приписана Законом необхідність їх перейменування”, — вважає С.Ківалов.

Він нагадав, що у вересні 2015 голова “Моніторингового” комітету ПАРЄ Стефан Шеннах направив даний Закон на експертизу Венеціанської Комісії. Експертиза здійснюється Венеціанською Комісією спільно з Офісом демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Над проектом Висновку працюють п’ятеро доповідачів. За результатами роботи, 18 грудня 2015 Венеціанська Комісія розгляне і, як очікується, затвердить проект свого Висновку.

Предмет розгляду Комісії обмежений: до нього не увійшли 3 інших Закону з пакету “про декомунізацію”, також прийнятих 19 квітня цього року: № 316-VIII “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917 — 1991 років”; № 315-VIII “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років” і № 314-VIII “Про правовий статус і пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті”. Не увійшли також зміни до низки інших Законів України, внесені Законом № 317— за загальним правилом, Комісія не коментує інші закони, змінювані прикінцевими положеннями Закону, що розглядається. Виняток Комісія зробила для змін до Кримінального Кодексу України — нової статті 436-1 і доповнення статті 96-9, якими за використання, виготовлення або розповсюдження символіки комуністичного і гітлерівського режимів, включаючи сувеніри передбачено для громадян покарання до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої, а для організацій — ліквідація.

“Вже зараз ясно, що у Висновку буде багато претензій до тексту Закону. Є всі підстави припустити, що багато формулювань Закону Комісія вважатиме невдалими — так як ті залишають занадто багато поля для чиновницького розсуду, і надмірного обмеження владою громадянських свобод, гарантованих не тільки Європейською Конвенцією про захист прав людини, але й Конституцією України”, — наголосив С.Ківалов.

Політик вважає, що ключові норми Закону, які обмежують права і свободи людини, швидше за все, не пройдуть потрійний тест “законності, легітимності та необхідності в демократичному суспільстві”, обов’язковий в європейському праві.
“Зіставивши текст Закону із загальновизнаними європейськими стандартами, можна дійти висновку що, прийнявши Закон у нинішній редакції, влада вийшла за межі дозволених європейським правом обмежень свободи вираження поглядів та свободи асоціації. Окремі норми Закону також обмежують свободу наукових досліджень у галузі історії та свободу політичної дискусії.

Об’єктивна оцінка тексту Закону потребує визнати, що передбачені ним кримінальні покарання не скрізь спрямовані проти діяльності, яка дійсно становить небезпеку для суспільства, а місцями — є надмірними і не відповідають європейським стандартам. У цивілізованій Європі звичайну демонстрацію багатьох заборонених нашим Законом символів не карають позбавленням волі. Відсутність у санкції нової статті КК жодної альтернативи позбавлення волі, (наприклад, того ж штрафу) впадає в очі і не може не викликати запитань. У цивілізованій Європі, заборона громадської організації та політичної партії — це крайній захід, а не звичайна санкція, як її, мабуть, розуміє чинна редакція Закону”, — вважає С.Ківалов.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Президент вимагає повного виконання закону про декомунізацію в Україні

На його думку, “експертам важко буде не звернути увагу на нерівномірність заборони комунізму і фашизму: у той час, як радянська система охоплена заборонами цілком і повністю, заборони нацистської системи обмежені спадщиною гітлерівського режиму в Німеччині, і не охоплюють нацистську спадщину ні держав — союзників „третього рейху“, ні колабораціоністів Гітлера на українських землях”.

“Одна з головних претензій очевидна вже зараз: мова Закону недостатньо чітка, і в багатьох випадках не дозволяє громадянам заздалегідь визначити законність своєї поведінки, та її юридичні наслідки.
Подивімося, наприклад, як виписано заборону радянської символіки. Норми Закону нечіткі, графічних зображень заборонених символів немає, навіть перелік заборонених символів — і той не вичерпний. Або візьмемо визначення „пропаганди“, що охоплює практично будь-яку діяльність в медіа-просторі. Навряд чи таке сподобається Венеціанської Комісії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прадід М.Гайдар підпав під дію законів про декомунізацію в Україні

Все це свідчить на користь того, що грудневий Висновок Венеціанської Комісії за Законом № 317-VIII зажадає від українського законодавця великої „роботи над помилками“, з метою приведення нинішньої редакції Закону у відповідність до європейських стандартів. Українські політики звикли до популізму і пасіонарності, натомість цивілізована Європа чекає від них професійної зрілості і повсюдного утвердження верховенства права”- розповів Сергій Ківалов.

Джерело: УНН
Підписуйтесь на паблік-чат УНН у Viber та канал новин у Telegram
загрузка...
Погода, Новости, загрузка...