НБУ порівняв ціни на м'ясо та молочку у пострадянських країнах

Першим і головним чинником був індекс споживчих цін. Минулого року інфляція в Росії та Білорусі уповільнилася, натомість в Україні — прискорилася.

“Це, насамперед, відображало відмінності в динаміці цін на базові продукти харчування”, — пояснили в НБУ.

Наступним фактором є рівень заробітних плат, нарівні з яким в Україні зростала вартість продовольчих товарів.

Натомість, протягом минулих років у Росії та Білорусі політика оплати праці була відносно стриманою, зазначили у Нацбанку.

За даними НБУ, ціну продовольчих товарів формує активність експорту відповідних позицій. Протягом минулих років Білорусь експортувала велику кількість м’ясної та молочної продукції до РФ. Разом з тим, через забезпеченість внутрішнього ринку, білоруси не відчули подорожчання цін на дані товари.

“Натомість в Україні, після суттєвого зростання цін у 2014-2015 роках на продукцію тваринництва, у 2016 році відбулося їх стримування через низку шоків, що призвело до збільшення пропозиції харчових продуктів на вітчизняному ринку.

Так у 2016 році Росія поширила продовольче ембарго й на Україну та заборонила транзит українських товарів через свою територію. Частково Україна зуміла переорієнтуватися на інші ринки, у тому числі до країн ЄС.

Однак переорієнтація за окремими видами продукції потребувала часу, а на окремих ринках (наприклад Білорусі) відносні ціни були нижчими, ніж на російському ринку. Додатковими чинниками були переорієнтація турецьких товарів з російського ринку, обмеження на експорт окремої продукції тваринництва через нестабільну епізоотичну ситуацію”, — розповіли у Нацбанку.

На сьогодні в Україні, попри складну ситуацію в тваринництві, обсяги внутрішнього виробництва м’яса (за винятком свинини), молока та молочних продуктів перевищують внутрішні потреби. Проте, з урахуванням експорту, в Україні досі не вистачає власного виробництва практично усіх продуктів тваринництва. Даний чинник має зворотній вплив на стабілізацію внутрішніх цін, підкреслили у Нацбанку.

Аби ціни на внутрішньому продовольчому ринку України не стрибнули вгору на фоні зростання експорту, вітчизняним агрокомпаніям необхідно збільшити обсяги виробництва, зазначають фахівці.

“Експорт м’яса і молочної продукції зараз зростає високими темпами. І цей темп недоречно збавляти країні, яка з кожним місяцем накопичує багатомільярдні борги. Але і формувати дефіцитний внутрішній ринок небезпечно, це відразу позначиться на споживачах ціновим шоком. У такому випадку держава повинна стимулювати виробників збільшувати обсяги продукції шляхом розширення виробництв.

Безумовно, під час економічної кризи бажаючих вкладати кошти у виробництво — небагато. Але для цього запущені аграрні дотацій, які мають спонукати підприємців будувати та реконструювати тваринні комплекси, збільшуючи поголів’я.

На сьогоднішній день ефективність дотацій вже показали птахівники. Мова не тільки про виробників курятини, які за минулий рік збільшили поголів’я, але і виробників індичатини. Останні розраховують, що дотації незабаром допоможуть їм вийти на міжнародний конкурентний ринок. Гірше справи йдуть у сфері утримання великої рогатої худоби і свиней. Виділені цим виробникам дотації зможуть позначитися на споживачах в кращому випадку через декілька років безперервної дії програми держпідтримки. Все через довгу окупність їх виробництва”, — пояснив економічний експерт Павло Мороз.

Нагадаємо, у 2018 році механізм розподілу дотацій був змінений. Держава відмовилася дотувати аграріїв за принципом “хто більше платить податків, той більше отримує держпідтримки”, оскільки в сфері тваринництва виявилося лише два найбільших платники податків: компанії “Миронівський хлібопродукт” Косюка і “Укрлендфармінг” Бахматюка.

Замість квазіакумуляції ПДВ державну підтримку переорієнтували на розвиток тваринницьких комплексів. Зокрема, запропоновано часткову компенсацію погашення тіла кредиту 25% і 30% від вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів.

Раніше УНН повідомляв, що цього року МХП планує запуск другої лінії Вінницької птахофабрики.