Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Середа, 24 травня 2017 09:27
youtube
Публікації: Економіка

Амністія капіталу: світовий досвід та уроки для країн СНД

КИЇВ. 20 травня. УНН. Асоціація “Центр досліджень економічного і соціокультурного розвитку країн СНД, Центральної та Східної Європи”, яку очолює колишній перший віце-прем’єр України Сергій Арбузов, підготувала аналіз щодо застосування амністії капіталу у різних країнах світу, передає УНН

За даними фахівців, в умовах кризи все більша кількість країн, зокрема, вихідців з пострадянського простору намагаються залучити в економіку раніше втрачені активи шляхом амністії капіталів.

Як показує світова практика при грамотному і законодавчо продуманому підході, амністія капіталу може стати дієвим інструментом активізації економічного зростання, зокрема в Україні. І мова йде не тільки про ті засоби, які в рамках амністії повернуться в країну і "увіллються" в її економіку. Хоча, сьогодні, з урахуванням обсягів відтоку іноземних інвестицій з економік більшості країн СНД, це може стати, якщо не фактором відновлення економічного зростання, то, хоча б, фактором макроекономічної стабілізації. Важливішим результатом проведення амністії для економіки країни може стати навіть не приплив капіталу, а перехід активів в законодавчу площину країни.

Крім чисто зарубіжних активів, важливо легалізувати і активи на території країни. Адже під виглядом іноземних інвестицій в країну повертаються її ж гроші з офшорних юрисдикцій. Тобто фактичними власниками багатьох іноземних активів є громадяни країни, але через підставні офшорні компанії. Таким чином, держава втрачає тричі: перший раз - коли капітал нелегально виводиться з країни; другий - коли бізнес, в т.ч. той, що де-юре належить іноземцям, використовує офшорні схеми для ухилення від податків і виведення валютних коштів; і третій - коли зароблений цим же "іноземним" бізнесом прибуток виводиться з країни шляхом репатріації дивідендів.

Безумовно, амністія капіталу призводить не тільки до розширення бази оподаткування та зменшення втрат країни в результаті використання економічними агентами офшорів для здійснення своїх зовнішньоекономічних операцій. Амністія капіталу і подальша деофшоризацію економіки - це прямий шлях до підвищення її інвестиційної привабливості, це сигнал, що внутрішній інвестор вірить в її економічне майбутнє.

Світовий досвід

Вважається, що термін амністія капіталів (або "економічна амністія") з'явився в повоєнні роки в Західній Європі. Вперше такі економічні заходи були реалізовані в Швейцарії, коли були амністовані банківські депозити і капітали Третього рейху. Результатом проведеної амністії стало зміцнення банківської системи Швейцарії.

Одна з найуспішніших в світовій практиці економічних амністій була проведена в Італії (2001 - 2002 роки), де вдалося виявити і усунути причини, які призводили до відтоку капіталів і ухилення від сплати податків. Згідно з Декретом про легалізацію, заявник зобов'язаний був заплатити 2,5% від задекларованої вартості майна або придбати державні цінні папери на суму, що дорівнює 12% від вартості прихованого майна. Натомість податкові органи видавали спеціальні "сертифікати конфіденційного внеску", що містять гарантії звільнення особи від подання декларації; сплати податкових заборгованостей і аудиту коштів, отриманих до амністії. Також гарантувалася повна конфіденційність для податкових та інших державних органів. Одночасно з амністією були посилені заходи відповідальності за порушення податкового законодавства: до амністії штраф за приховування капіталу або майна становив від € 250 до € 2000, після - від 5% до 25% від суми прихованих коштів, плюс конфіскація майна на ту ж суму. В результаті тільки за перші два місяці в країну повернувся € 61 млрд., А податкові збори склали € 24 млрд. (тільки одноразовий податок з поверненням активів приніс до бюджету € 1,4 млрд.)

Ще один вдалий приклад амністії - Ірландія (1988 р). Акція тривала 10 місяців і обмежилася сплатою заборгованостей по прибутковому податку без штрафних санкцій. Замість запланованих $ 50 млн дол Ірландський бюджет за перші 10 місяців отримав $ 750 млн. Усього в результаті амністії в казну було перераховано $ 1,5 млрд., або 2,5% ВВП країни. Амністія 1993 року була менш вдалою. Успішний результат економічних амністій в Італії та Ірландії був досягнутий в тому числі завдяки вдалій роз'яснювальній роботі.

Прикладом вдалого механізму легалізації також вважається Туреччина, де було проведено п'ять успішних амністій. Вперше процес легалізації був запущений в 1998 році, що і стало періодом початку нової економічної ери. Результатом дій з боку уряду стало $ 20 млрд. на рахунках банків.

В Індії податкові амністії проводяться регулярно, приблизно раз в десять років. В результаті амністії 1997 скарбниця поповнилася 2,5 млрд. дол, що в значній мірі перевищило очікування (1 млрд. дол). Однак в Індії була особливість: було легалізовано лише майно, жителі здавали золоті і срібні злитки, в яких традиційно зберігали свої заощадження.

Негативним прикладом служить Бельгія (амністія 2004 року). Відповідно до закону про амністію вивезених капіталів, громадяни, що мали заощадження в іноземних банках, могли повернути їх назад в країну без будь-яких санкцій до кінця року. При цьому вони повинні були віддати від 6% до 9% повернених з-за кордону сум (6% з капіталу, інвестованого в акції бельгійських компаній не менше ніж на три роки, 9% з повернутих в країну коштів). Очікування не виправдалися, в казну країни надійшло лише близько € 1 млрд., або 6% від всієї запланованої суми.

З подібним досвідом зіткнулася до цього Аргентина, при проведенні в 1987 році амністії, обов'язковою умовою був внесок повернутого капіталу в національні інвестиційні фонди для придбання обладнання, створення нових виробничих площ, розвитку індустрії країни. Однак населення не захотіло віддавати свої заощадження в "чужі руки".

Невдалим був досвід Грузії в цьому питанні. Амністія 2005 року в цій країні привернула увагу всього восьми чоловік і капітал в розмірі 35 тисяч доларів замість очікуваних 4 млн дол, або менше 1% від передбачуваної суми.

У Німеччині податкова амністія проводилася в 2004-2005 роках. Як уже зазначалося, основною причиною її проведення став дефіцит державного бюджету. Результатом амністії стало поповнення скарбниці на 1,1 млрд. євро при "плані" в 5 млрд.

Головний висновок, який можна зробити за результатами світового досвіду проведення амністії капіталів, це те, що без гарантій безпеки для власників і свободи подальшого вкладення капітал в країну не повернеться. Також важливий психологічний і іміджевий аспект.

Амністія капіталу в Україні

В Україні ідея амністії капіталу виникала вже багато раз, всі президенти так чи інакше згадували про таку можливість, адже частка економіки, що перебуває в тіні 30-50% (за різними оцінками). І це не найсвіжіші дані, очевидно, що після невдалих реформ, що проводяться новою владою протягом останніх кількох років, вона значно зросла.

У квітні 2016 року риторика української влади з приводу амністії капіталу і боротьби з офшорами відновилася. Президент пообіцяв реалізувати в Україні реформу по "деофшоризацію" бізнесу і унеможливити використання офшорних рахунків в Україні.

Сьогодні в Україні практично весь великий і середній бізнес використовує офшори, починаючи з перших осіб держави. І не тільки для зменшення податкового тягаря, а й для захисту своїх активів. Тому, влада повинна не тільки боротися з використанням офшорів, скільки створювати умови для сприятливої роботи в Україні. Судова реформа в справі, а не тільки на словах, захист прав кредиторів і інвесторів - це основні напрямки, які допоможуть реалізації стратегії деофшоризації в Україні.

Розуміння того, що підхід "заборонити" не спрацює, в цілому у влади є, але далі розмов справа не йде. Україна сьогодні найбільш закрита країна (в СНД) з валютного регулювання. Тому деофшоризація повинна проводитися з урахуванням світового досвіду, наприклад, варто врахувати успішний досвід США, де вже кілька років діє закон про оподаткування іноземних рахунків (FATCA - Foreign Account Tax Compliance Act), головна мета якого - перешкоджати ухиленню від сплати податків американських громадян, що працюють і проживають на території інших держав. Норми закону передбачають зобов'язання всіх банків надавати інформацію по всіх транзакціях компаній, зареєстрованих в США. Тому там ховати капітали немає сенсу, тому що інформація доступна контролюючим органам.

Потребує лібералізації та оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб, отриманих за кордоном. Необхідно імплементувати норми законодавства про трансферному ціноутворенні. Законодавство діє вже кілька років, але навіть в Державній податковій службі визнають, що фахівців, які знаються на цій темі, практично немає. Немає сенсу забороняти працювати з усіма офшорами, тому що більше шкоди приносять не ті території, де компанії реєструються для управління корпоративними правами, а з якими бізнес здійснює експортно-імпортні операції. Ось такі зовнішньоекономічні операції повинні бути максимально заблоковані, так як дійсно сприяють мінімізації податкових зобов'язань.

Головна українська перепона на шляху амністії капіталу - масштаб "офшорізації" і слабкість державної влади в останні два роки. За даними Державної податкової служби України, оприлюдненими в рамках звіту аналітичних підрозділів податкової міліції, в 2014 року 30,5% експортних та майже 18% імпортних операцій українського бізнесу було здійснено за допомогою офшорних схем. Підприємства виводили валюту і маніпулювали цінами, найчастіше використовуючи посередників зі Швейцарії, Кіпру, Гонконгу і Панами.

Що стосується практичної сторони вирішення питання, то оптимальна процентна ставка, кошти за якою потрібно було б сплатити, не повинна перевищувати 5%. Таким чином, це стало б привабливою перспективою для бізнесу. До того ж, необхідно щоб поряд з амністією капіталу пройшла ще й податкова амністія, завдяки якої не стягувався б податок за період, поки капітал був в "тіні". Це досвід, як більшості європейських країн, так і країн СНД, де амністія капіталу пройшла успішно і, завдяки цьому, був поповнений бюджет країни. Якщо цього не зробити, не варто сподіватися на те, що капітал буде повернений в країну в великому обсязі.

Україні обов'язково варто врахувати досвід сусідів. Необхідно подбати про те, щоб амністія була разовим явищем, щоб не було спокуси відкласти повернення коштів в країну до наступної амністії. Адже завжди знайдуться ті, хто буде чекати кращих умов, і не буде поспішати подавати документи на амністію з першого призову. Але головне, потрібно зробити так, щоб бізнес відчув привабливість даної пропозиції.

А проводити амністію все-таки потрібно, особливо з урахуванням тяжкого становища платіжного балансу країни в умовах заблокованого зовнішнього фінансування.

Амністія капіталу VS інвестиційна привабливість

Сама ідея максимального залучення тіньових капіталів до процесів наповнення бюджетів та інвестування в економіку сьогодні актуальна. Особливо, з огляду на вплив санкцій, як на економіку Росії, так і, транзитом, на її партнерів. Але вона буде ефективна тільки в контексті відповідних заходів щодо поліпшення бізнес-клімату. Світовий досвід, доводить, що "умовляння" капіталу повернутися шляхом проведення амністії без гарантій безпеки і напрямків інвестування в своїй країні, не дуже результативно.

Безумовно, привабливість країни для бізнесу в значній мірі визначається рівнем загального для більшості пострадянських країн "зла" - корупції. Саме корупція, з одного боку є причиною відтоку капіталу, а з іншого - є перешкодою, яка не дозволяє країнам отримати очікувану вигоду від амністії капіталів.

Це підтверджують результати проведеного аналізу. Існує досить сильна пряма залежність між рівнем корупції (в даному випадки - рівнем ризику відмивання грошей) і інвестиційною привабливістю країни (рейтингу Doing Business). Тобто, інвестиційна привабливість країни майже на 60% визначається рівнем корупції. При тому, що коефіцієнт кореляції R = 0,75, а це свідчить про наявність досить сильного зв'язку. Аналіз параметрів лінійної регресії показує, що зниження рейтингу країни за рівнем ризиків відмивання грошей на одиницю в середньому дозволить "вирости" в рейтингу "Doing business" на 21 позицію.

Висновки

Від амністії капіталів як такої потрібно переходити до створення "комфортних" умов для ефективних довгострокових інвестицій. Необхідно викорінити причини, які дозволили і далі дозволяють капіталам "тікати" з країни. Адже всі ці причини в той же час є факторами, за якими країни оцінюються за рівнем інвестиційної привабливості. А це в першу чергу:

• стабільність політичної ситуації і спадкоємність влади (в частині зобов'язань, обіцянок і гарантій бізнесу), рівень бюрократизації дозвільних процедур;

• ефективність судової системи, наявність і дієвість норм законодавства про захист прав власності, інтересів кредиторів і інвесторів;

• рівень розвитку фінансової системи, зокрема стабільність банківської системи, наявність розвинених ринків капіталу, система валютного регулювання і контролю;

• правоохоронна система повинна бути великим союзником бізнесу, ніж держави.

Саме за цими напрямки і необхідно зараз більш ефективно працювати уряду кожної з країн регіону. Поліпшення бізнес-клімату має стати наступним кроком у стратегії деофшоризацію економіки. А амністія - лише один з інструментів такої стратегії.

Джерело: УНН
Теги: капітал
Loading...
Loading...
SELECTORNEWS - покупка, обмен и продажа трафика
загрузка...
Погода, Новости, загрузка...