Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Вівторок, 23 травня 2017 14:36
youtube
Публікації: Політика

Вбивство Павла Шеремета: чим був відомий журналіст

Вбивство Павла Шеремета: чим був відомий журналіст

Павло Шеремет

Павло Шеремет про себе: “Правнук партизана, внук партизана и сам — партизан”

Відомий журналіст за свою кар’єру встиг попрацювати у Білорусі, Росії та в Україні і всюди не залишався не поміченим, всюди його робота привертала увагу та викликала резонанс у суспільстві.

Відомо, що останнім часом Павло Шеремет займався розслідування офшорного скандалу. Він вже п’ять років жив та працював в Києві але не забував і про рідну Білорусь, в якій працює “Белорусский Партизан”, одним з засновників якого він був.
Павло Шеремет — уродженець Білорусі. Народився в Мінську, навчався в БГУ і наргоспі. Цікаов що темою дипломної роботи був офшорний бізнес. Прийшов на телебачення з банківської справи — до 1992 року працював у відділі валютних операцій одного з банків, пізніше — консультантом економічних програм Білоруського телебачення.
Незабаром став ведучим щотижневої аналітичної програми “Проспект” Білоруського ТБ. Так почалася його журналістська кар’єра.

Загинув Павло Шеремет вранці 20 липня у Києві під час вибуху авто за кермом якого він їхав на ранковий радіоефір.
Президент України доручив негайно розслідувати зухвалий злочин, а керівники правоохоронних органів взяли розслідування на особливий контроль.

УНН згадує чим так запам’ятався журналіст Павло Шеремет, який був далеко непересічної фігурою.

Перше відоме журналістське розслідування він провів у липня 1997 року в Білорусі.

Разом з оператором ОРТ Дмитром Завадським знімали репортаж про ситуацію на білорусько-литовському кордоні, їх заарештували за звинуваченням у незаконному перетині державного кордону Білорусі. Крім того, Шеремету інкримінували отримання грошей від зарубіжних спецслужб і незаконну журналістську діяльність. На захист Шеремета виступив президент Росії Борис Єльцин. В результаті журналіст був засуджений до двох років позбавлення волі умовно і до одного року іспитового строку. У загальній складності Шеремет провів у в’язниці три місяці.
На думку Шеремета, справу було ініційовано президентом Білорусії Олександром Лукашенком, якого він сам давав дуже жорстку оцінку: “Лукашенко — це вже не смішно. Це серйозний супротивник з колосальною інтуїцією, звіриним почуттям небезпеки і божевільною жадобою влади”. Згодом Шеремет досить часто відвідував Білорусь, за власними словами, беручи участь у всіх “гучних акціях, пов’язаних з розслідуванням викрадення людей”, у тому числі в пошуках оператора Завадського, який пропав безвісти у липні 2000 року.

Павло Шеремета займав опозиційну позицію по відношенню до президента Білорусі. Заснований Шереметом ресурс “Белорусский Партизан” є одним з найбільш відвідуваних в білоруському сегменті інтернету. Сайт доволі часто публікує критичні матеріали щодо діючої влади країни.

У 1998 році Шеремет почав працювати спеціальним кореспондентом програм “Новини” та “Час” дирекції інформаційних програм (ДІП) ОРТ, а в січні 1999 року обійняв посаду шеф-редактора російської та зарубіжної кореспондентської мережі ДІП ОРТ.

У липні 1999 року Шеремет став ведучим аналітичної програми “Час” на ОРТ. Сам журналіст оцінював цю роботу як “негативний професійний досвід”.

“Нам здавалося, що ми зможемо зберегти якусь об’єктивістську позицію. Але під час парламентських виборів всі канали були за межею добра і зла...”.

У лютому і березні 2000 року Шеремет був автором і ведучим недільної “Інформаційної програми з Павлом Шереметом” на каналі ОРТ. За два тижні до президентських виборів він залишив програму в зв’язку з конфліктною ситуацією, що склалася у відносинах з керівництвом, який надавав на нього тиск. “Пішов з „Часу“ і довго змивав це ганьба”, — згадував пізніше Шеремет.

У червні 2006 року Шеремет разом з Людмилою Алексєєвої, Микитою Білих, Володимиром Кара-Мурзою та іншими став засновником нової організації “Російський антифашистський фронт”. У ці ж роки Шеремет брав участь в акції білоруської опозиції в Мінську. Крім того, з кінця 2000-х років Шеремет став з’являтися в якості політичного оглядача журналу “Огонек”.
В кінці березня 2010 року стало відомо про позбавлення Шеремета громадянства Білорусії. В якості офіційної причини в документах вказувалося наявність у журналіста громадянства РФ, хоча, як зазначалося у пресі, білоруські закони не забороняли друге громадянство Шеремета.

Починаючи з 2012 року активно працює в українських ЗМІ.

Займався розслідування офшорного скандалу, в якому опинився замішаний президент Петро Порошенко. Під час останньої прес-конференції глави держави саме Павло Шеремет запитав про офшори.

Колеги згадують Павла Шеремета як людину, яка готова іти на пролом і викривати пороки суспільства та влади.
Павло Шеремета був автором ряду фільмів та авторських проектів, які принесли йому не лише славу алей критику з боку політиків та чиновників різних країни. Наприклад свого часу його називали людиною російського олігарха Бориса Березовського.

Він жорстко критикував білоруський режим і присвятив цьому документальні фільми “Дике полювання” і “Дике полювання — 2”.

Російській політиці він присвятив документальні фільми “Чеченський щоденник”, “1991 — Останній рік імперії”, “Остання висота генерала Лебедя”, ювілейного фільму про колишнього президента СРСР Михайла Горбачова, фільму, присвяченого 60-річчю початку блокади і ряду інших.

У січні 2007 року Шеремет представив фільм “Страта Саддама. Війна без переможця” про останні дні іракського диктатора Саддама Хусейна. В одному з інтерв’ю Шеремет розповідав про свою мрію зняти “хороший документальний фільм про мистецтво”. “Але так от життя складається, що весь час то війна якась чеченська, то президент якийсь несамовитий...”.
Павло Шеремет був спів тором книги “Випадковий” президент“, присвяченій режиму Лукашенка в Білорусі (книга написана в співавторстві зі Світланою Калінкіної). У 2006 році Шеремет презентував книгу “Пітерські таємниці Володимира Яковлєва”, що розповідає діяльності Володимира Яковлєва на посаді глави Санкт-Петербурга.

У 2009 році з’явилися книги Шеремета “Саакашвілі/Грузія: Загиблі мрії”, присвячена аналізу грузино-російських відносин особистості і президента Грузії Михайла Саакашвілі, і “ТV. Між ілюзією і правдою життя”, присвячена роботі телебачення.
За свої роботи Шеремет був відзначений нагородами. В1998 році він отримав премію Міжнародного комітету захисту журналістів за внесок у розвиток свободи слова, був номінантом премії ТЕФІ Академії російського телебачення як “кращий репортер” 1999 року та фіналістом ТЕФІ-2001 ″ у номінації “журналістське розслідування” за фільм “Дике полювання”.
У 2002 році Шеремет став лауреатом премії ОБСЄ за демократію і за захист прав людини в галузі журналістики (все за той же фільм “Дике полювання” і серію репортажів, присвячених білоруської опозиції і зниклим опонентам білоруської влади).

Наразі триває розслідування загибелі Павла Шеремета. Але вже зараз ані колеги по цеху, ані правоохоронці практично ствердно говорять про те, що його вбивство пов’язане з професійною діяльністю.

Джерело: УНН
Loading...
Loading...
SELECTORNEWS - покупка, обмен и продажа трафика
загрузка...
Погода, Новости, загрузка...