Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Четвер, 22 лютого 2018 21:11
Публікації: Політика
44928

Мін'юст проводить перемовини з китайцями щодо перенесення Лук'янівського СІЗО - Чернишов

Мін'юст проводить перемовини з китайцями щодо перенесення Лук'янівського СІЗО - Чернишов

Система виконання покарань була і залишається "терра інкогніта" для більшості українців. Про зрушення у системі, які відбулися за останні роки та про проблеми системи читайте в інтерв’ю представника Мін’юсту, який опікується пенітенціарною системою

КИЇВ. 7 лютого. УНН. У лютому 2017 року Міністерство юстиції України оголосило про початок збору інвестиційних пропозицій стосовно перенесення і будівництва нових Київського та Львівського слідчих ізоляторів. З того часу минув рік. УНН вирішив поцікавитися про те, чи вдалося знайти реального інвестора, який готовий вкласти свої гроші у будівництво нових СІЗО. Про це та інше в інтерв’ю агентству розповів заступник міністра юстиції України Денис Чернишов.

- Яка на сьогодні ситуація з перенесенням Київського та Львівського слідчих ізоляторів за межі міст? Раніше Ви повідомляли, що стосовно Лук’янівського СІЗО були певні проблеми.

- Пройшов майже один рік, коли ми сказали, що очікуємо від інвесторів пропозицій і проектів щодо перебудови Львівського та Київського СІЗО. На сьогодні ми вже пройшли перший етап оцінки доцільності перебудови Львівського СІЗО. І вже передали на оцінку до МЕРТ і Мінфіну, тому що не тільки ми є учасниками процесу. Це дуже великий процес з точки зору взагалі визначення ефективності, фінансового підґрунтя тощо.

Якщо ми кажемо про Київське СІЗО, то внутрішній економічний зміст доволі відрізняється, тому що і ділянка інша, і вона з точки зору віддаленості до центру відрізняється, і кількість ув’язнених, які утримуються у Київському СІЗО, відрізняється майже у три рази. Тому і капіталовкладення будуть інші. Це не тотожні проекти, їх не можна ставити на один щабель й однаково оцінювати. Якщо будемо говорити з точки зору економіки, то проект, наприклад, по Київському СІЗО для інвестора буде коштувати (тобто, побудова нового СІЗО, знесення та будівництво нового приміщення замість Київського СІЗО на тій ділянці) десь 70-80 млн дол., а по часу це займе десь років сім-вісім.

Тобто, у нас такого внутрішнього інвестора нема в Україні, на жаль, в якого є гроші в такій кількості і з таким горизонтом. Іноземні інвестори також, враховуючи і рейтинг країни, і те, що в нас ідуть бойові дії, то, скажемо так, не всі хочуть вкладатися у таку ризикову ситуацію. Але, тим не менше, у нас ідуть перемовини і з китайцями, до речі. Зараз почалися якісь більш цікаві стосунки. А я скажу так, що ми почали перемовини з міськими адміністраціями. До речі, ми і з Львівською адміністрацією провели переговори, з Одеською. І намітили на найближчий час з Київською адміністрацією. Може, для них буде цей проект цікавий. Крім того, це великий соціальний проект. Це, знову ж таки, зобов’язання держави. І якщо раніше у міст не було грошей, то сьогодні за рахунок децентралізації у міст є гроші. Тому, чому б їх не спрямувати на будівництво такого насправді важливого об’єкту. При тому, якщо ми кажемо про СІЗО, то більшість людей, які там знаходяться, вони саме місцеві. Тому що в основному утримуються ті люди, які там і проживали.

Але ми на місці не стоїмо. Якщо говоримо про Київське СІЗО, то зрозуміло, що навіть якщо б ми завтра почали будівництво, то переїхали б вони років за три-чотири. А три-чотири роки люди ж не будуть і далі відбувати в таких умовах. Тому я поставив завдання і от ми розпочали такий проект: “Створення режимного корпусу європейського зразка у Лук’янівському слідчому ізоляторі”.

Тобто, ми зараз будемо що робити? У нас є один старий жіночий корпус, який закритий зараз. І ми подумали, що давайте тут зробимо повністю ремонт, переведено туди частину (ув’язнених Лук’янівського СІЗО — ред.) і будемо по поверхах робити ремонт. Так би мовити, щоб було для ротації приміщення.

Я думаю, що за місяця три ми це зробимо повністю. Як тільки ми його (ремонт — ред.) закінчимо, щоб все вистоялося... я думаю, що вже у квітні-травні почнемо ротацію, тобто, переселення сюди і початок ремонту поверхів вже у інших будівлях СІЗО.

- У скільки такий ремонт обійдеться?

- Бюджет і зараз виділяє реально копійки, але ми будемо акумулювати гроші зі своїх спецфондів. Тому що у нас зараз пріоритетне завдання — поки ми не знайдемо інвестора на будівництво нового СІЗО, все ж таки, підтримувати на належному рівні існуюче СІЗО.

Ми будемо максимально використовувати своє виробництво. Наприклад, двері, решітки, ліжка, все, що ми можемо виробити, все будемо робити у себе на своїх виробництвах, щоб максимально зменшити ціну. Ми будемо використовувати і свої кошти. Також зараз кинули клич, щоб і благодійні фонди взяли участь, міжнародні організації. Нам дуже і в минулому році допомагав, і в цьому році буде дуже допомагати Червоний Хрест.

Якщо ти займаєш проактивну позицію, то знайдемо гроші. Зараз завезли 600 кв. м плитки, нам допомогли наші спонсори.

Тобто, крутимося.

- Зрозуміло. Що ж, мене також цікавить питання колоній. Адже сьогодні у СІЗО занадто багато перебуває ув’язнених, а деякі колонії, якщо так можна висловитися, простоюють. Ви раніше казали, що частину колоній буде перепрофільовано та законсервовано. Також кілька установ передасте Міноборони. Що з цим на сьогодні?

- Сатирична ситуація. У нас перезаповнення в СІЗО, і ми на це вплинути не можемо, тому що це швидкість роботи слідчих і судів, і недозаповненість колоній. Крім того, у нас декілька років тому було населення більше 120 тис. осіб, на сьогодні — 57 (тис.). Тобто, у два рази (зменшилося — ред.). Тому, все ж таки, окрім всього перед нами стоїть завдання й економії бюджетних коштів, що для нас стане підставою для вимагання зекономленого направити на поліпшення умов утримання й роботи.

Минулого року було проведено комісію і ми визначили 13 установ, які ми будемо перепрофільовувати, тимчасово вони не будуть працювати, там буде скорочений персонал. І дійсно, Міністерство оборони звернулося до нас з проханням їх (кілька колоній — ред.) передати. Зрозуміло, що це певний процес, тому що це ж не приватна власність. Тобто, ми погодилися з цим, направили відповіді Міністерству оборони, що ми згодні передавати. Єдине, що ми від них просимо, це максимально залишити штат.

У нас є соціальний обов’язок не залишити своїх працівників на вулиці. По одній з колоній (я не буду їх називати, може це якась військова таємниця) вони сказали, що принаймні 90% штату залишиться працювати.

- З приводу цих 13 установ, які визначені комісією, вони вже законсервовані/перепрофільовані?

- Усі вони розвезені в інші колонії, які тотожні за режимом. По всіх персонал попереджений. Вся процедура витримана. Тобто, по всіх 13-и ми всі процедури зробили для того, щоб вони працювали у скороченому режимі. Там залишається до 25 осіб, які охороняють їх, утримують. Все одно, це ж живий організм, ми ж не руйнувати збираємося.

- Перепрофілюванням Ви мали на меті, у тому числі, підвищити рівень зарплат для тюремників. Чи передбачається збільшення зарплат у цьому році?

- Тут три речі можна підкреслити. Перше, ми минулого року підняли зарплату. І в нас молодший інспектор вже минулого року найменшу зарплату отримував 5 тис. грн. Цього року передбачалося, що в межах прийнятої минулого року постанови № 704, де було визначено і по військовослужбовцях, в тому числі, і по пенітенціаріях збільшення, але вона мабуть запрацює у квітні.

Тим не менш, буде підвищення і з лютого найменша зарплата в нас буде 5700 грн. Ми з міністром говорили, що і далі будемо піднімати. Але поряд з цим ми будемо говорити про те, що механічне підвищення зарплати не міняє якість роботи. Тому паралельно з цим ми будемо робити і також певного кшталту атестації, перевірки. Ми повинні паралельно з підвищенням окладів міняти якість роботи і напрямок роботи: відходити від виконання покарань до ресоціалізації.

Також ми ставимо питання: перше, перекваліфікації, і, друге, умови праці. Тому що ті люди, які працюють добу-дві, їм треба створювати належні умови праці, щоб вони могли після добових піти в душ, відпочити, привести себе в порядок і т.д. Тому ми постійно проводимо семінари в установах, які можуть стати зразком для інших.

- Чи є сьогодні недобір у системі?

- Є. Перш за все, у СІЗО. Чому? Тому що СІЗО у нас знаходиться у містах. І після того, як почали піднімати зарплати, то ми принаймні зупинили відтік кадрів. По деяких містах почався навіть позитивний тренд. Тим не менше, наприклад, вартість життя у Києві, Дніпрі, Харкові, Одесі, Львові докорінно відрізняється від маленьких містечок. Тому ми зараз ставимо питання щодо диференціації оплати праці в залежності від регіону. Саме у великих містах найбільший недобір.

Якщо у нас, наприклад, по Київському СІЗО доходило і до 24-25% недобору, то зараз там 6-10%. Зрозуміло, що це динаміка. Як динамічно змінюється населення в установах, так і зі співробітниками така ж ситуація.

По тому, скільки вони повинні отримувати, то ми будемо працювати над тим, щоб молодший інспектор отримував десь приблизно 7 тис. грн в середньому по системі.

- З приводу ув’язнених. Чи вирішене питання стосовно сухпайків для осіб, яких конвоюють на судові засідання?

- Ні, не вирішене. Це питання, до речі, дуже важливе на порядку денному. Проект постанови ми подали (на розгляд уряду — ред.), але в цій постанові і в її погоджені це розповсюджується і на Міноборони, і на Нацполіцію, і на СБУ. Тому коло учасників процесу велике, і сказати, що це відбудеться швидко, точно не можна. Це точно місяці. Різні відомства в цьому беруть участь. Коли на столі, наприклад, у МЕРТі чи Мінфіні лежить документ від пенітенціарної служби та МОЗу, то перше стосується сотень тисяч як ув’язнених, так і працюючих, то МОЗ стосується 45 млн. То він вибере, зрозуміло, що друге. Тим не менше, ми тиснемо і те, що є певні результати, це показує, що коли ти в проактивній позиції, то потихесеньку цей потяг може зрушити.

- Чи є наразі якесь бачення, коли уряд може винести цей проект постанови про сухпайки на розгляд? 

- Відверто, десь травень. Не скоріше.

- Давайте поговоримо про доступ в’язнів до мережі Інтернет. Якщо не помиляюся, то 19 жовтня минулого року Мін’юст дещо лібералізував цей доступ, але їм заборонено заходити на соцмережі, сайти, які можуть вплинути на психічний стан ув’язненого й інше. По-перше, чи всі вже установи обладнані інтернет-класами? І чи можуть бути прибрані якісь заборони, наприклад, заходити в соцмережі?

- Якщо буде така технічна можливість, why not? (чому ні?). Все, що може піти на ресоціалізацію, а ми розуміємо, що ресоціалізація і соціальні мережі, то це людину, як кажуть, буде підтримувати і якийсь соціальний зв’язок. Але ви ж бачите, що на кого ти підписаний, такий контент і будеш отримувати. Якщо підписаний на контент “екстрім”, то тобі воно буде постійно видавати “екстрім”. Ми ж розуміємо, що в нас не табір, що туди потрапили люди, які увійшли у конфлікт з законом. Тому це треба робити мудро, поступово змінюючи також і відношення співробітників до ув’язнених, їх роботу. Тому це процес.

От коли ми говоримо про телефони. Я кажу, хлопці, мені не шкода їм телефони дати. Але ми розуміємо, що дуже багато злочинів коїться отими ж хлопцями, які незаконно отримали телефони в місцях позбавлення волі.

- До речі, всі вже установи мають інтернет-класи?

- Майже у всіх. Цікаво дивитися, хто використовує. Ми з цим боремося. Наприклад, у Харкові інтернет-класами буде користуватися більша кількість (засуджених — ред.), а, наприклад, де в нас з режимом ще не все гаразд і люди мають на руках смартфони, а інколи планшети, то навіщо їм ходити в клас. Вони і в соцмережах сидять. З цим боремося.

- Чи збільшується кількість в’язнів, які здобувають освіту? Чи є на сьогодні якісь перешкоди?

- Збільшується. Доволі велика кількість отримала середню освіту, пройшли ЗНО, вищу освіту отримали і отримують. Я вважаю, що це дуже важливий процес. У процесі ресоціалізації це одне з основних питань. Чому? Він виходить, він повинен знати, що повинен робити. Тому ми це пропагуємо. Минулого року ми підписали меморандум і з Міністерством освіти, і Міністерством соціальної політики, і зі Службою зайнятості. Тому що ми повинні розуміти, які професії на сьогодні цінні, які запити від роботодавців. І в наших ПТУ ми повинні давати їм ту професію, яка на сьогодні найбільш популярна.

- Зрозуміло. Яка ситуація на сьогодні в установах виконання покарань з порушеннями як щодо ув’язнених, так і щодо співробітників установ?

- Я оперую не нашою статистико, тому що вона може бути упередженою, а оперую тією інформацією, яку ми отримали від Червоного Хреста. По тих установах, які ними обстежені, не б’ють зараз ніде. Так, усні утиски, може, якісь образи є, але ніхто не б’є. Зрозуміло, що кожного дня я отримую довідку, спецповідомлення, що десь і кайданки застосовують, але це все фіксується, чому це відбулося.

Якщо ми говоримо про напади на співробітників, то зафіксованих більше 80 у минулому році. Але тенденція, на жаль, негативна і зростає. І негативна тенденція ще й у тому, що дуже багато співробітників перестали їх фіксувати чи давати заяви з приводу нападів чи штовханини, образ.

- Ви вже згадували, що щороку пенітенціарна система суттєво недофінансовується. У системі є багато підприємств, правда, не всі вони прибуткові. Розглядається можливість залучення якихось менеджерів для того, щоб вони приносили дохід?

- Зрозуміло, дивимося і менеджмент, і взагалі підприємства. І за допомогою міжнародних експертів проводили такий експрес-аудит. Є декілька напрацювань з приводу того, що може по територіальній або галузевій ознаках їх об’єднати, витягнути максимальний ефект. І навіть минулого року ми, все ж таки, достукалися до уряду і для нас зробили виключення. Для всіх держпідприємств 75% від прибутку відраховується до бюджету, для нас — 45% залишають, щоб ми їх могли спрямовувати на потреби системи.

Що головне, над чим ми працюємо? Ми всім говоримо, що мета створення підприємств в установах виконання покарань є залучення до праці як елементу ресоціалізації, а не отримання прибутку як для всіх нормальних підприємств.

Тому ми і говоримо з урядом, що, враховуючи таку специфіку, давайте нам, наприклад, віддамо частину державного оборонного замовлення. Тому що ми і так шиємо багато спецодягу і для військових, і для поліції тощо. Ми робимо дуже багато фортифікаційних речей, таких як “ягоза” і т.д. Крім того, ми робимо і лабораторне обладнання, і парти для шкіл, і європіддони. Дайте нам держзамовлення. Ми не як усі. У нас прибуток не є пріоритетом. Це буде добре, якщо він буде, але це не основне.

- Чи є зрушення щодо державного замовлення для підприємств пенітенціарки?

- Подали. Нас допустили, і це вже добре. Тому я думаю, що цього року ми достукаємося і отримаємо держзамовлення.

- Очікуєте отримати держзамовлення в частині оборонки, про що Ви говорили?

- Нам треба, як кажуть, просунути ногу у двері. А далі ми вже просунемося. Нам будь-куди. Ми робимо акцент на тому, що наша мета - не отримання прибутку.

- І на сам кінець, хочу запитати про те, чи планується, можливо, ще переміщення засуджених з окупованого Криму та Донбасу на підконтрольну частину України? Розумію, що Ви цим безпосередньо не займаєтеся, але, все ж таки.

- У цьому напрямку ми є останньою ланкою процесу. Ми беремо участь майже на всіх етапах. Тим не менше, ми вже взнаємо майже по факту, що буде таке відбуватися. Ми знаємо, що ідуть перемовини й процеси, але сказати, коли, скільки і звідки не можу, тому що А — це не коректно і Б — я залажу в чужий город.

- А щодо обміну заручниками?

- Ми теж у цьому процесі беремо участь. Я не можу давати якісь надії. Але є певний позитив у перемовинах, у цьому русі. Тому, будемо очікувати.

 

Джерело: УНН
Підписуйтесь на паблік-чат УНН у Viber та канал аудіоновин у Telegram
загрузка...
Погода, Новости, загрузка...