Щедрий вечір, преподобної Меланії або Маланки
Це свято церковно-народне, деякі звичаї та обряди прийшли до нас ще з дохристиянських часів. Нинішнє ж свято, Щедрий вечір (переддень Старого Нового року) з’явилося в Україні через розбіжності в юліанському та григоріанському календарях.
До запровадження на території нашої сучасної держави григоріанського календаря Щедрий вечір святкували перед Новим роком. Після реорганізації ця дата змістилася вперед на два тижні. За старим стилем 13 січня вшановують пам’ять преподобної Меланії. Тому свято отримало народні і церковні традиції одночасно.
В дохристиянські часи слов’яни поклонялися богу порядку, сімейного статку та шлюбу, Ладо. У Ладо була дуже вродлива донька, яку звали Миланка. Вона була заручена з Місяцем, проте її викрав підступний змій. Ця подія принесла чимало горя богу Ладо. Він сумував так сильно, що божественне світло, яке повинне було захищати людей, згасло. Богатир Васильчик пішов визволити Миланку з полону. А коли йому це вдалося, то народ з радості почав веселитися і танцювати.
Коли до України прийшло християнство, звичне свято Миланки вирішили не скасовувати, а надати йому нового змісту. Тепер 13 січня почали вшановувати пам’ять преподобної Меланії, яка народилася в знатній римській сім’ї. Ще в дитинстві дівчинка прийняла християнство, відрізнялася тим, що прагнула світлого і непорочного життя.
Проте Меланію видали заміж проти її волі за чоловіка, якого вона не кохала. Спочатку жінка намагалася навернути його також до християнської віри, але в нього була лише одна ціль – швидше отримати спадкоємців. В сім’ї народилося двоє дітей, але вони рано померли. Лише після цього чоловік Меланії також прийняв християнство і намагався жити благочестиво.
День Ангела святкують: Давид, Йосип, Михайло, Петро, Яків, Меланія.