День ракетних військ і артилерії
День ракетних військ і артилерії — державне свято України, що відзначається щорічно 3 листопада на честь українських ракетних військ та артилерії. Свято встановлено Указом Президента України від 31 жовтня 1997 року.
Ракетні війська та артилерія — рід Сухопутних військ ЗСУ, що складаються зі з’єднань оперативно-тактичних і тактичних ракет, з’єднань і частин гаубичної, гарматної, реактивної і протитанкової артилерії, артилерійської розвідки, мінометних підрозділів і підрозділів протитанкових керованих ракет. Він призначений для ураження рухомої сили, танків, артилерії, протитанкових засобів противника, авіації, об’єктів протиповітряної оборони та інших важливих об’єктів при веденні бою. Ракетні війська та артилерія є основною вогневою силою в військових операціях, які проводяться Сухопутними військами, і виконують до 65-70% загального обсягу завдання з вогневого враження противника.
День інженерних військ України
Також сьогодні своє професійне свято відзначають інженерні війська. День інженерних військ встановлений згідно з Указом Президента від 27 жовтня 1999 року, “ураховуючи заслуги інженерних військ у зміцненні обороноздатності держави”.
У загальній структурі Збройних сил України інженерні війська належать до спеціальних військ. Організаційно частини і підрозділи інженерних військ входять до складу Сухопутних військ, військ протиповітряної оборони та Військово-морських сил, а у складі Військово-повітряних сил є інженерно-аеродромні частини і підрозділи. З інженерних військ виділилися у самостійні роди військ залізничні війська, війська зв’язку, автомобільні війська, танкові війська і навіть авіація.
Інженерні війська — це війська переднього краю. У військовий час атаку починають саме інженерні війська. Вони забезпечують мотострільцям і танкістам просування вперед. Воєнні інженери роблять проходи у замінованих полях й загородженнях супротивника, розчищають завали й руйнування для забезпечення руху своїх військ, проводять розмінування місцевості, споруд, доріг, аеродромів, станцій, вулиць.
Релігійні свята
3 листопада в церкві вшановується пам’ять преподобного Іларіона Великого і Іларіона Псковоезерського. Іларіон Великий жив у III-IV ст. на території Палестини, а Іларіон Псковоезерський — неподалік від Чудського озера в XV столітті. Іларіон Великий спочатку навчався наук в Олександрії, а потім повернувся на батьківщину і вирішив піти до відлюдників, які проживали неподалік від Гази.
Саме Іларіона Великого вважають засновником перших монастирів в Палестині. Він активно займався проповідуванням, а в кінці свого життя вирішив відправитися в Єгипет, де і помер після того, як вклонився могилі Антонія Великого. Помер Іларіон на острові Кіпр, причому, передбачив свою смерть раніше.
Що стосується Іларіона Псковоезерського, то він був учнем преподобного Єфросіна Псковського і відомий як засновник Озерського Покровського монастиря на березі річки Жовчі, що впадає в Чудське озеро. Саме Іларіон став першим його настоятелем, а сама обитель згодом стала досить відомим релігійним центром. Причому, православ’я швидко поширювалося серед місцевих жителів, навіть незважаючи на близькість Лівонського ордену.
Іменини
3 листопада День ангела відзначають: Олександр, Олексій, Анатолій, Аркадій, Георгій, Дем’ян, Костянтин, Микола, Сергій, Федір, Яків.