Цитата
“15 квітня 2021 року Антимонопольний комітет України розпочав справи проти АТ КБ „ПриватБанк“ та АТ „Ощадбанк“ за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг еквайрингу”, — йдеться в повідомленні.
Деталі
Повідомляється, що АМКУ вже певний час проводить детальне дослідження ринку еквайрингових послуг, в тому числі — в частині встановлення розміру однієї зі складових цих послуг — ставки інтерчендж. В ході цього дослідження Комітетом виявлено, зокрема, невідповідність дій певних учасників ринку законодавству про захист економічної конкуренції шляхом встановлення завищеної комісії за послуги еквайрингу.
Так, здійснювати безготівкові розрахунки за товари споживачам дозволяє послуга еквайрингу. При оплаті покупцем вартості товару з використанням електронних платіжних засобів, торговець надає йому таку можливість шляхом здійснення оплати через платіжні термінали, підключені до платіжної системи.
Повідомляється, що з цією метою торговці співпрацюють з банками, які є учасниками платіжної системи та набули статусу еквайра. Умовами договору між банком-еквайром і торговцем передбачено сплату останнім послуги еквайрингу.
“У свою чергу, банки-еквайри оплачують банкам-емітентам (випускають платіжні картки) міжбанківську комісію — інтерчендж, розмір якої встановлюється міжнародними платіжними системами (для всіх банків однаковий, але різний для типу картки, виду діяльності торговця тощо). Всю суму такої комісії отримує банк-емітент”, — зазначається в повідомленні.
В АМКУ зауважують, що якщо банк-емітент та банк-еквайр — один і той самий банк, при розрахунках не проходить міжбанківська операція, а тому не виникає підстав включати до тарифу з еквайрингу комісійну винагороду інтерчендж.
Протягом 2018-2020 років послуги еквайрингу надавали близько 30 банків, тобто вітчизняний ринок є потенційно конкурентним.
“Однак, саме АТ КБ „ПриватБанк“ та АТ „Ощадбанк“ мають можливість надавати послуги еквайрингу з територіальним покриттям по Україні у повному обсязі. Відтак, найбільші торговці зазвичай обирають послуги одного чи одразу двох цих банків”, — інформує АМКУ.
Зазначається, що таке становище АТ “Ощадбанк” та АТ КБ “ПриватБанк” має структурні ознаки монопольного (домінуючого) на ринку послуг еквайрингу. Остаточне визначення Комітетом становища відповідачів у справах (зокрема, це — одноосібна чи колективна монополія) буде визначено у ході відповідного розслідування.
Повідомляється, що наразі уже відомо, що АТ “Ощадбанк” та АТ КБ “ПриватБанк” встановлювали завищені комісії за операціями, які не несуть витрати на інтерчендж. Тобто, за відсутності необхідності сплачувати інтерчендж, банк-еквайр не змінював розмір комісії за еквайринг. Відповідно, торговець сплачував однаковий розмір комісії, незалежно від наповнення послуги.
“Вказане мало наслідком встановлення завищених тарифів за послуги, які здійснюються в межах однієї банківської установи. Такі дії суб’єктів, які мають структурні ознаки монопольного (домінуючого) становища були розцінені Комітетом як можливе порушення конкурентного законодавства. Остаточні висновки — попереду”, — йдеться в повідомленні.
Окрім того, голова постійної делегації у ПАРЄ Марія Мезенцева у своєму Telegram-каналі коментуючи початок розгляду справ, нагадала, що в країнах Європейського союзу зазначений розмір комісії інтерчейндж обмежений на законодавчому рівні і становить не більше ніж 0,3 % від кожної транзакції здійсненої за допомогою платіжної картки (відповідні обмеження встановлені Регламентом 2015/751 Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2015 року про міжбанківські комісійні збори за платіжні операції).
“Цьому Регламенту передувало саме антимонопольне розслідування Комісії ЄС проти найбільших двох банківських операторів Visa та MasterCard, яке завершилось мировою угодою щодо прийняття такого Регламенту. В 2008 році після повномасштабного розслідування, яке загрожувало обом найбільшим платіжним системам величезним штрафом, Visa і Mastercard домовилися з ЄК зменшити свою комісію до 0,2%”, — написала Мезенцева.
Доповнення
2 квітня, низка банків та платіжні системи виступили з відкритим зверненням до владних інститутів щодо змін у формуванні тарифів з обслуговування еквайринг — тобто платежів за пластиковими картами.
Нагадаємо, 19 лютого 2021 року у Верховній Раді в першому читанні підтримали проект закону № 4364 про платіжні послуги. Ним пропонується запровадити низку правил роботи платіжних послуг в Україні, а до другого читання може з’явитися і норма про обмеження державою комісії за платежі, здійснені картками. Йдеться про початкове зниження до 1%, а до 2023 року — до 0,5-0,75%.