КИЇВ. 13 квітня. УНН. Ситуація на фронті сьогодні викликає неабияке занепокоєння: щодня зведення з Донбасу говорять про порушення “режиму тиші” з боку бойовиків та присутніх там російських військових формувань. Мало не щоденно з’являються повідомлення про загиблих військових. З початку року майже три десятки українських військовослужбовців загинули у цій війні.
Напруга наростає. Її відчувають вже навіть ті українці, які більше занепокоєні не подіями на Донбасі чи в Криму, а карантинними обмеженнями та цінами на комуналку.
УНН підготував для вас огляд поточної ситуації, а також прогнози експертів щодо можливих сценаріїв.
Для зручності, ми виділимо три основні фронти, на яких Росія веде бойові дії проти нашої держави: безпосередньо Донбас, дипломатична арена та інформаційне поле, а також локацію, де активні наразі не ведуться — українсько-російський кордон.
Ситуація на Донбасі
Як вже зазначалось, ескалація конфлікту наростає від початку року. Однак відправною точкою, що змусила політиків та світову спільноту знову привернути увагу до України, стали обстріли російськими окупаційними військами 26 березня позицій Збройних Сил України в районі населеного пункту Шуми Донецької області. У цей день загинули чотири українських військовослужбовці.
Після цього, наростаюче загострення відчула вся країна. Навіть народні депутати помітили, що Росія таки агресор, та ще й звернулись до міжнародної спільноти з відповідною заявою.
“Від початку поточного року спостерігається суттєве збільшення обстрілів і збройних провокацій з боку збройних формувань Російської Федерації, зростання зафіксованих Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні фактів порушення режиму припинення вогню, патрулі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ стикаються з дедалі численнішими перешкодами у своїй роботі на тимчасово окупованій території, триває незаконний перетин неконтрольованої Урядом України ділянки українсько-російського кордону транспортними ешелонами і військовою технікою для підсилення і ротації збройних формувань Російської Федерації. Вже декілька місяців під різними приводами блокується конструктивна робота Тристоронньої контактної групи”, — кажуть народні обранці у заяві, прийнятій 30 березня поточного року.
Однак російська ескалація на сході триває і дотепер. Так, за даними Офісу Президента, з початку року станом на 12 квітня від ворожих куль загинуло щонайменше 26 українських захисників.
На думку військових експертів, загострення буде лише продовжуватись.
“Росія буде продовжувати ескалацію, буде вбивати наших хлопців, при чому буде намагатись якомога більше вбити. Тому що це — єдиний важель тиску, що залишився, на політичне керівництво України з боку Росії. Вони кожним нашим убитим бійцем розхитують ситуацію всередині країни, тому що Зеленський обіцяв мир — а миру нема, люди гинуть”, — сказав УНН військовий експерт Олег Жданов.
З його слів, головна стратегічна помилка Президента України у тому, що він “потокає” російському лідеру Володимиру Путіну.
“Потокає у тому, що не хоче офіційно визнати Росію стороною конфлікту. До тих пір, поки він буде казати, що ми воюємо з „тією стороною“, як він зробив на Паризькому саміті, — фактично підтвердив, що Росія є країною миротворців, а не стороною конфлікту — Путін буде використовувати це проти нього і проти нашої країни.Сенс всіх перемовин по Донбасу на сьогоднішній день — він безглуздий. Він не має змісту. Тому що у нас немає сторони, з якою ми ведемо перемовини”, — зазначив співрозмовник.
Згадане вже звернення народних депутатів він вважає не більш аніж “маніпуляцією”.
“У нас є і закон про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської області, де Росія називається країною-агресором. Але, це — внутрішній документ. Ми тут, всередині України, можемо хоч на всіх парканах написати, хто такий Путін. Але це не має юридичної сили за межами кордонів України. Міжнародна спільнота не може апелювати внутрішніми юридичними документами України. Повинна бути офіційна заява на міжнародному рівні з оголошенням сторони конфлікту. Ось у чому маніпуляція”, — пояснює експерт.
Щодо наслідків ескалації на Донбасі, в коментарі УНН висловився інший експерт, спікер Тристоронньої контактної групи, радник керівника Офісу Президента Олексій Арестович. Він зокрема не виключив можливість, що Росія хоче одноосібно встановити контроль “миротворців” на цій території.
“Коли вони (росіяни — ред.) за одну ніч перефарбовують каски на білі і кажуть „ми — миротворці ОДКБ, які сюди прийшли, щоб захистити нещасний народ Донбасу від злих українських фашистів“. До того ж, там може бути якийсь теракт або якийсь обстріл позицій, масова загибель їх військовослужбовців або мирних мешканців, спроба розхитати ситуацію з хлопчиком (дитина, що загинула на Донбасі 2 квітня — ред.) тощо. Це — набагато гірший сценарій, аніж повномасштабна війна, таке однобічне проголошення миротворчої операції... І тоді все це стає дуже складною ситуацією, з якої поки не відомо, як виходити. Хоча, звісно, певні плани у нашого керівництва і партнерів є”, — пояснив Арестович.
За його словами, наразі українська сторона розглядає два можливих сценарії: спроба загострення ситуації на Донбасі з метою виходу на умовний “Мінськ-3” або ж це план з однобічного введення “миротворців”.
Про ймовірність такого розвидку подій заявив і Жданов, спрогнозувавши навіть шлях, яким може піти Росія для виконання свого плану.
“Це відбудеться так само, як 1 вересня 1939 року. Вони перевдягнуть якийсь артилерійський підрозділ у нашу форму, вийдуть у „сіру зону“, (ми ж відводимо війська в односторонньому порядку, і „сіра зона“ — у кілометри завширшки), і битимуть по своїх позиціях, і під камеру знімуть, що звідти прилетіли боєприпаси. І під цим соусом вони піднімуть прапор миротворців, як вони зробили це в Абхазії, коли 15-й армійський корпус раптово став корпусом миротворчих сил за мандатом СНД”, — зазначив експерт.
На його думку, Путін може піднести це росіянам, як таку собі “маленьку переможну війну” — адже “захистили” російськомовних і громадян РФ, які проживають у цих районах, від “укрофашистів” або “бандерівців”.
“І це, можливо, посприяє перемозі партії „Єдина Росія“ у вересні на виборах до Державної Думи Росії, і це можливо підніме рейтинг самого Путіна, і це можливо відволіче росіян від тої кризи, в тому числі політичної і економічної, яка триває в Росії. Але стратегічно Путін програє — він втратить Україну. Далі домовлятись з російською стороною у Мінському форматі не буде сенсу. А якщо немає України — нема імперії”, — додав він.
Ситуація на кордоні
Одночасно з ескалацією, українці і міжнародна спільнота забили на сполох на тлі різкого збільшення присутності російських сил поблизу кордонів нашої держави.
Так, 30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, доповідаючи у Раді, повідомив, що, за даними військових, вздовж державного кордону України, на тимчасово окупованих територіях на Донбасі та в Автономній Республіці Крим, перебувають 28 батальйонних тактичних груп противника.
Вони перебувають у Брянській, Воронезькій, Ростовській і на території тимчасово окупованого Криму.
“Але останнім часом із різних регіонів Росії під виглядом контрольних занять за зимовий період навчань підтримання бойової готовності та загальної підготовки до майбутніх спільних стратегічних навчань „Захід 2021“ збройні сили Росії здійснюють поступове нарощування військ поблизу державного кордону України на півночі, на сході та на півдні”, — пояснив тоді Хомчак.
За його словами, загалом очікується додаткове зосередження до 25-ти батальйонних тактичних груп.
Головнокомандувач повідомив також, що на території Ростовської області додатково містяться до 12 батальйонних тактичних груп із терміном готовності 1-2 доби, що “забезпечує мінімально необхідний комплекс заходів негайного реагування на можливі військові дії з боку України”.
Але російську армію у небезпечно близькому розташуванні до нашої суверенної території помітили не тільки українські військові.
Останні декілька тижнів у соцмережах ширяться відео, зокрема з території Воронежскої області РФ, з колонами важкої військової техніки.
Ба більше, аналітична група розслідувань Conflict Intelligence Team розповіла про розгорнутий у тій самій області польовий табір, а журналісти з The New York Times та Bellingcat дістали навіть його знімки з космосу.
Аналітики агентства Janes пішли далі, дізнавшись, що росіяни перекинули до наших кордонів системи балістичних ракет малої дальності “Іскандер”.
Отже, як слушно зазначили у Білому домі, наразі кількість російських військовослужбовців, зосереджених біля кордону з Україною, є найбільшою з 2014 року. Саме це твердження викликає неабияке занепокоєння, однак експерти радять не панікувати передчасно.
“Немає реального угрупування військ для того, щоб здійснювати наступальну операцію, тим більш такого масштабу, про який заявляють, нажаль, і наші політики. Ракетна бригада у Воронежській області — вона там дислокується. Як казав міністр оборони РФ Шойгу, вони з четверга почали планову перевірку боєздатності частин. Тобто, вони її підняли по тривозі та вивезли у польовий табір. Через 3 дні частина повернеться до пункта постійної дислокації, а у нас ці фото ганяють по усіх газетах. Перекидання військ було здійснено також не до нашого кордону, а на Кубань одну бригаду. Та одну бригаду завели в Крим”, — зазначив Олег Жданов.
Він зазначив також, що “Іскандери” належать саме тій бригаді, яку розрогнули у Воронежській області для перевірки боєздатності.
“Пан Хомчак, виступаючи у Верховній Раді і розповідаючи, що Росія перекидає війська до нашого кордону — він же точно знає, бо бачить розвіддані, — куди і скільки перекидають, але чомусь про це не каже, навіть народним депутатам. Він створює атмосферу страху, а потім ставлять на голосування закон про призов резервіств без оголошення мобілізації — і всі голосують”, — додає він.
Арестович теж вважає, що війни не буде, але попереджає — напружена ситуація на кордоні буде спостерігатись до осені, поки не завершаться спільні російсько-білоруські військові навчання “Захід”.
“Захід-2021”, спільні російсько-білоруські навчання, їх активна фаза у вересні. До вересня буде загрозливий період, кожен день. Особливо небезпечні 9 травня або 24 серпня, тому що Путін дуже любить символічні дати. Не виключено, що вони захочуть отримати “Великую победу”, або показати, що ніякої Незалежності в України нема, тощо. Але в принципі до жовтня — “червоний” період“, — заявив радник Офісу Президента.
Та не лише експертною думкою багаті. Ситуацію для УНН прокоментували українські прикордонники — кажуть, все під контролем.
“Ситуація контрольована. Обстановку ми постійно відстежуємо. Варто розуміти, що в зоні видимості і безпосередньо лінії кордону прикордонники не спостерігають на території РФ скупчення будь-якої техніки чи сил. В той же час ми враховужмо інформацію ГШ ЗСУ щодо нарощення сусідньою країною сил на напрямку кордону”, — сказав нам помічник голови Держприкордонслужби України — прессекретар Андрій Демченко.
Варто зазначити, що небезпідставна увага України та світу до російських військ небезпечно близько до української землі отримала фідбек Кремля, де заявили що збройні сили РФ знаходяться “в тих районах країни, де це необхідно, і будуть розташовуватися там, поки керівництво вважає це за доцільне”, невпевнено додавши що “Росія нікому не загрожувала і не загрожує і ні для кого не становить загрози”.
Інформаційна війна
Для тих, хто з якихось причин стежить за російськими ЗМІ, не буде секретом, що про Україну там говорять багато та не у найкращому, м’яко кажучи, контексті. Але, на відміну від звичних трендів, в останні тижні кремлівська пропаганда стала ще агресивнішою і набула конкретних обрисів: начебто це Україна “нападає” на свої землі і готує “провокації” на сході.
Чого лише варте повідомлення про загибель дитини начебто внаслідок атаки українського безпілотника на непідконтрольній Києву частині Донбасу. Повідомлення можна знайти абсолютно на всіх провладних російських ЗМІ.
Варто зауважити, що, на жаль, на Донбасі дійсно загинула дитини. Але не від дій української армії — за інформацією журналістів, свідки заявили про нещасний випадок: дитина загинула від вибуху міни, яку знайшла в гаражі.
Київ все ж закликав ОБСЄ розібратись у ситуації, поки в РФ шиють чергову “справу” проти української армії.
Якщо ж говорити про ситуацію загалом — тут краще надати слово аналітикам з проекту “ЄС проти дезінформації” (EU vs Disinformation), які, дослідивши наративи агрессора, дійшли висновку, що прокремлівські медіа готували інформаційний простір до дій проти України вже кілька місяців поспіль.
Якщо коротко і загально, аналітики описують п’ять базових кроків кремлівської пропаганди, яка готує можливий майданчик для своїх збройних сил. Виглядає він наступним чном:
1) Поверніть Донбас додому!
(Пам’ятаєте, як головред пропагандистського RT Маргарита Симоньян їздила на окуповані території та питала про “приєднання Донбасу”? А ще заяви про “російськомовних жителів” східних територій України)
2) Україна готує геноцид!
Аналітики помітили цей термін — який прокремлівська пропаганда майже не вживає у відповідності з міжнародно прийнятим тлумаченням — у статтях щонайменше трьох видань протягом одного тижня.
3) Україна готує наступ на Донбас!
(Пишуть про “військову операцію”, яку начебто готує Україна проти окупованих територій; зазвичай в поєднанні з наративами про підступні країни Заходу, які керують процесом)
4) Україна обстрілює села та вбиває дітей!
(див. вище)
5) З цього ранку, ми починаємо вести вогонь у відповідь.
“Прокремлівський ЗМІ до теперішнього часу створили обстановку, в якій Україна є агресором. Будь-який вид операції буде описуватися як оборонна міра або як міра захисту. Військова акція виправдана, задовго до того, підготовлена ретельно налаштованої інформаційною кампанією”, — зазначають аналітики.
Міжнародні партнери, словом і ділом
Варто зазначити, що, хоча можливо гібридні механізми мають свій вплив на російське населення, однак Західні партнери після подій 2014 року вже достатньо розвинули критичне мислення.
Так, на сьогодні всі партнери України, провідні країни Європи та світу, висловили підтримку нашій країна та засудили дії РФ. Окремо варто виділити Міністерство закордонних справ, яке мабуть працює без вихідних, адже лише за 11 днів наш голова МЗС Дмитро Кулеба провів 16 телефонних розмов з главами зовнішньополітичних відомств Великої Британії, Греції, Грузії, Данії, Естонії, Канади, Латвії, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Словаччини, США, Франції Швеції, Високим представником ЄС та Генеральною секретаркою ОБСЄ.
Підтримку Україні висловило керівництво НАТО — Генеральний секретар альянсу минулого тижня першим зателефонував українському Президенту.
Говорячи про Північниоатлантичний альянс, Олексій Арестович висловив впевненість, що у разі агресивних дій РФ від союзників варто очікувати не лише “занепокоєння”, але і реальної відповіді.
“Якщо не буде прямих зіткнень, то може бути уведена, наприклад, безпольотна зона, щоб Росія не використовувала авіацію, крилаті ракети. А може бути просто надання величезної кількості військової допомоги, в тому числі сучасної зброї, і Росія просто захлинеться у власній крові, спробуючи щось там захопити у нас”, — зазначив він.
Коментуючи ситуацію для УНН, офіційний представник НАТО зазначив, що Альянс “твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України”.
“Союзники по НАТО не визнають і ніколи не визнають незаконну анексію Криму Росією і як і раніше серйозно стурбовані триваючої дестабілізацією Росією Східної України, в тому числі її недавнім нарощуванням збройних сил і триваючими порушеннями режиму припинення вогню. Україна є цінним і давнім партнером НАТО, і за останні роки ми ще більше активізували наш політичний діалог і практичне співробітництво. НАТО проводить політику відкритих дверей щодо членства, і союзники підтримують свої рішення, прийняті на саміті в Бухаресті в 2008 році”, — зазначив представник Альянсу.
Та що там казати, якщо навіть президент США Джо Байден в цей напружений період подзвонив Зеленському для обговорення ситуації.
Окремо щодо США варто зазначити, що американські друзі ще два тижні тому повідомили Туреччину (а вони зобов’язані це робити за конвенцією Монтре) про відправку двох своїх військових кораблів у Чорне море на тлі напруженості в Україні та на її кордоні.
Литва як наш близький друг теж не залишилась осторонь. Після російських маневрів Вільнюс офіційно заявив, що запропонує союзникам по НАТО надати Україні План дій щодо членства — а це, я нагадаю, наша стратегічна мета щонайменше з 2014 року.
“Що стосується наших західних партнерів — тут я скажу, що як завжди, палиця о двох кінцях. На стратегічному, на міжнародному рівні ми виграли — тим, що ми підхопили цю тему і роздули хвилю конфронтації — ми виграли тим, що злякали не тільки себе, але і всю міжнародну спільноту. Усі відреагували позитивно на нашу користь. Всі висловили Російській Федерації занепокоєння, обурення, тривогу стосовно дій Росії у напрямку України”, — зауважує з цього приводу Олег Жданов.
Що у підсумку
Попри складні умови: російську ескалацію на Донбасі, збільшення контингенту РФ на українських кордонах та в Криму, попри інформаційні та гібридні загрози і важку економічну ситуацію, Україна має потужну, вибудовану армію і підтримку могутніх союзників.
Український порядок денний знову в полі зору світової політики, і в цих умовах, на очах усього світу Путіну навряд чи вдасться влаштувати повномасштабну війну за українські землі.
Україна сьогодні — це не та Україна, що була у 2014 році, і Кремлю не варто забувати про це, готуючись провернути черговий свій задум.