“Наша мета зробити Дія City максимально привабливим, щоб компанії були зацікавлені в резидентстві... Це стосується як податків, так і механізмів захисту бізнесу” — написав заступник Міністра цифрової трансформації у своїй колонці.
Він підкреслив, що ставлення індустрії до проєкту було досить неоднозначним. Прагнучи врахувати ініціативи представників бізнесу і створити найзручніший спеціальний режим для ІТ у Східній Європі, до проекту було внесено чимало змін.
Посилаючись на оновлену редакцію основного законопроекту про Дія City № 4303, Борняков у своїй колонці наголосив, що державні функції в рамках спецрежиму будуть зведені до мінімуму. Міністерство цифрової трансформації матиме право лише отримувати інформацію з відкритих джерел, констатувати відповідність майбутніх резидентів встановленим критеріям, а також надавати роз’яснення. Перелік критеріїв резидентства буде визначений Законом і ніхто не зможе змінювати його в ручному режимі.
Також він роз’яснив, що для стартапів створено максимально лояльні умови приєднання до Дія City: вимоги щодо зарплат мають бути виконані через півроку після вступу, а щодо штату — через рік. Втім, імовірно, ці норми будуть відтерміновані.
Борняков зазначив, що навколо концепції багато відвертих спекуляцій, ширяться хибні думки та фейки, зокрема стосовно нібито заборони фрілансу, роботи з ФОП, обов’язкового дороговартісного аудиту та складної процедури приєднання чи виходу зі спеціального режиму. Він пише, що норма про аудиторський висновок справді була спірним питанням, але в законопроєкті передбачено лише надання аудиторського висновку про відповідність критеріям, а це простіше та значно дешевше. Ідея Дія City завжди базувалася на добровільних засадах, тому Борняков обіцяє, що вийти зі спеціального режиму буде так само легко як і приєднатися до нього, більше того — при добровільному виході ніхто не донараховуватиме податки.
“Дія City не передбачає жодних заборон. Запровадження спецрежиму не означає, що співпраця ІТ-компаній з ФОП буде обмежена. Поза Дія City нічого змінюватися не буде. В рамках спецрежиму діятиме нова форма найму — гіг-контракти” — роз’яснив заступник Міністра цифрової трансформації, додавши, що до закінчення перехідного періоду робота з ФОП не обмежуватиметься, а після — діятиме норма, за якою на виплати ФОП може йти не більше 20% витрат компанії. Натомість, творці проекту Дія City наголошують на перевагах гіг-контрактів, що надають співробітникам соціальні гарантії, як то лікарняні, оплачувані відпустки, нормовані робочі дні тощо.
Олександр Борняков висловив впевненість, що коли усі ці механізми запрацюють, прихильників Дія City значно побільшає, адже разом з усіма вищенаведеними перевагами, йде вигідне податкове навантаження у вигляді ПДФО — 5% замість нинішніх 18%, ЄСВ — 22% від мінімальної заробітної плати і військовий збір — 1.5%. Більше того, компанії-резиденти зможуть обирати, який корпоративний податок сплачувати — податок на прибуток (18%) чи податок на виведений капітал (9%).
Нагадаємо, що 5 квітня 2021 року Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров провів презентацію спеціального правового режиму для IT-індустрії Дія City. Доопрацьований законопроєкт № 4303 про Дія City був схвалений у першому читанні 227 депутатами 15 квітня 2021.
Для ІТ-бізнесу запровадження Дія City означає спрощення оподаткування, імплементацію кращих світових практик та новий підхід до системи працевлаштування.