Енергетичний сектор і форс-мажор
Так, на тлі кризи, яка спостерігається в паливній сфері у деяких містах України, УНН поцікавився, чи можна сказати, що український енергетичний сектор був не готовий до форс-мажорної ситуації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд протягом семи днів вирішить питання дефіциту пального: прийнято зміни до держрегулювання цін
“До 24 лютого, коли поставало таке питання, я б вам так само сказав, що це (залежність від енергоносіїв рф і білорусі – ред.) неможливо вирішити за місяць-два. Так, частину ресурсу вдасться замінити. Але тоді виникне дефіцит і виникне ріст ціни віразу. Але про таке можна говорити в умовах ринку”, - зазначає експерт.
З його слів, було два шляхи для того, щоб позбутись залежності - організувати власне виробництво нафтопродуктів, побудувати не один нафтопереробний завод, що також складно, або повністю перелаштовувати поставки нафтопродуктів, відмовляючись від поставок з росії і білорусі.
“Але тоді б ситуація складалась таким чином, що на той момент, у “мирний” час, я думаю, скоріш за все, частина ресурсу білоруського чи російського просто пішла б в Європу іншим шляхом і ми б його там забрали. Нам сказали б, що це пальне з умовної Німеччини тощо, а по факту це був би той самий російський чи білоруський дизель чи бензин. От у чому ми виявились не готові. Все одно тоді було б таке заміщення”, - пояснює Корольчук.
Навіть якщо розглянути “ідеальний”, на думку експерта, варіант – власне виробництво, імпортуючи нафту для переробки, тоді постало би питання щодо шляхів імпорту нафти, каже фахівець.Він, скоріш за все, здійснювався б морем, як і відбувалось у випадку Кременчуцького НПЗ.
“У ситуації, яка зараз є, ми все одно б опинились заблокованими, навіть якби не були залежними від російських чи білоруських нафтопродуктів. Купували би десь нафту, не має значення яку (хоча, скоріш за все, російську б купували), переробляли – а зараз воно все було б відрізане. Постало б те саме питання, про яке ми зараз говоримо щодо дизеля і бензину, - про нафту, як її доставити, щоб переробити”, - зауважує співрозмовник.
“Чому ми виявились не готові? У мене немає відповіді на це питання. Це мало бути політичне рішення абсолютне, спільне. Ми не могли б його самі реалізувати (разом з ЄС – ред.). Хто тут винний – чи ми самі, чи винна Європа сама, чи винні і ми і Європа – зараз, я думаю, це все не так важливо, бо, як казав Кравчук, “маємо те що маємо”, - каже він.
Вихід – це Захід
На думку Корольчука, у сьогоднішній ситуації з ринком палива влада, ймовірно, зробила все, що могла, зокрема в питанні податків.
"…залишається єдиний західний коридор і Європейський союз. Так от, до чого я веду, на питання: "Що ще можна зробити?" - насправді, дійсно зробити ще дещо можна. Для цього мають бути певні рішення Європейської комісії як виконавчого органу Європейського союзу. Вони ж бачать проблему, Україна їх також інформує", - каже фахівець, відповідаючи на питання щодо шляхів врегулювання паливної кризи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пекло на заправках Києва: що відбувається та коли це закінчиться, розповів експерт
Він зауважив, що, зокрема, якщо ракетні удари по нафтобазах європейські партнери ще могли сприймати не серйозно, то знищення Кременчуцького НПЗ мало б стати вагомим важелем у прийнятті відповідних рішень.
"Я думаю, що такі переговори проводяться... Як я бачу вирішення цього питання: є резерви, є ринок Європейського союзу, скоріш за все, це має бути рішення консенусне… вони повинні виділяти певний обсяг і забезпечити технічними можливостями хоча б доставки (палива – ред.) до кордону України. Так, це складне питання, воно ще складніше щодо доставки всередині країни. Але, в принципі, якби таке рішення було, я думаю, підтягнулися б і технічна, логістична частина рішення", - зазначив співрозмовник УНН.
На думку експерта, на сьогодні це - єдиний варіант, який дав би можливість вирішити питання та забезпечити необхідний обсяг постачання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Киян закликали не використовувати власний автотранспорт через брак палива
"Тобто, умовно, щомісячно 100 тисяч тонн чи 300 тисяч, і цей обсяг розписується і постачається сюди, для споживачів. І це бере на себе держава, тобто вона фактично оплачує той обсяг і тут далі розподіляє його також уже між компаніями… Якщо б держава брала на себе таку відповідальність, то вони мали б перебачити цю маржу, яка б дозволила компаніям далі працювати, утримувати працівників, платити їм зарплати, обслуговувати комплекси АЗК, в такому плані", - стверджує він.
Співрозмовник нагадав, що наразі міжнародні організації, такі як МВФ, та провідні країни Заходу наразі обговорюють економічну підтримку України. На його думку, у цій допомозі було б доречно передбачити відповідну дотацію для забезпечення потреб енергетичного сектора України.
Нагадаємо
Перший віце-прем'єр-міністр - міністр економіки України Юлія Свириденко повідомила, що очікується незначне подорожчання нафтопродуктів не дивлячись на те, що дефіцит пального в Україні у найближчі 7 днів буде ліквідовано.
Тим часом, на столичних заправках спостерігається дефіцит пального - люди стоять у кілометрових чергах.