“Україна хоче бути повноправним, поряд з іншими країнами, учасником європейського ринку (а вона цього хоче) нам необхідні не тільки положення і декларації з дерегуляції. Нам необхідні скоординовані дії влади на різних рівнях, починаючи від законодавчої ініціативи, прийняття потрібних рішень, і закінчуючи їх виконанням.
Те, що Кабмін і МОЗ зайнялися цими питаннями впритул, - дуже правильний і потрібний людям хід. Адже за зарегульованістю ховається добре всім знайома корупція. І дерегуляція, особливо фармацевтичної сфери, - один з механізмів боротьби з корупцією. А приберемо корупційні схеми в цій сфері, зможемо реально знизити ціни на ліки”, - вважає політик.
Разом з тим, за його словами, аби дерегуляція не призвела до масових фальсифікацій ліків, потрібен системний і жорсткий контроль якості.
“Звичайно, щоб протистояти фальсифікату, потрібен контроль - системний і дуже серйозний. Адже мова не про одяг. Хоча і він повинен бути гарним. Мова про ліки, за якістю яких стоїть здоров’я і навіть життя людини. Тому, безумовно, разом з механізмами з дерегуляції повинні бути прописані (а, головне, працювати) механізми контролю. І ні в якому разі при досягненні дуже важливої мети - спрощення умов ведення бізнесу - ми не повинні забувати про ще більш важливе - інтереси кінцевого споживача. Тому що саме за ними, за здоров’ям нації, стоїть майбутнє держави”, - наголосив нардеп.
Однак, за словами директора фарм-логістичної компанії “Юніверсал Лоджистік” Олександри Дебердєєвої, анонсоване владою спрощення для фармбізнесу на практиці поки що не працює.
“Вантажоотримувачі та їх логісти як йшли "на поклон“ безпосередньо до інспекторів СЕС, так і йдуть.
Залишається неврегульованим і горезвісний розподіл повноважень під час контролю за дотриманням нетарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).
... також часто позиція МОЗ у вигляді офіційного роз’яснення чомусь не приймається до уваги інспектором митниці, і він відмовляє у митному оформленні.
Як наслідок - затримується оформлення, споживачі на певний час залишаються без ліків, до бюджету із запізненням надходять доходи у вигляді мит та податків. Крім того, збільшується собівартість продукції за рахунок простоїв, складських зберігань, зайвих рейсів автотранспорту тощо”, - розповіла вона.
Разом з тим, експерт переконана, що переслідуючи мету дерегуляції, ми не маємо права відкрити кордони України для фальсифікату чи неякісного фармацевтичного товару.
“Для того, щоб запобігти виникненню такої ситуації, при дерегуляції фармацевтичної галузі потрібно приймати системні рішення, які будуть сприяти одночасно і спрощенню умов роботи бізнесу, і збереженню контролю за якістю ліків, що надходять до нашої країни”, - наголосила вона.