У Комітетах Верховної Ради за участі Т.Пужоля відбувся круглий стіл на тему “Функціонування системи моніторингу та контролю в гральному бізнесі”. До обговорення долучилися народні депутати, представники Мінфіну та оператори лотерейного ринку.
“Приїзд Т’єрі Пужоля в Україну — це як зустріти Кріштіану Роналду на своїй вулиці, тобто для мене це велика людина, яка є основою нормального легального грального бізнесу у будь-якій країні світу. Основною метою нашого зібрання є створення системи контролю і моніторингу в Україні в сфері грального бізнесу. Тому що на сьогоднішній момент така система відсутня... Дуже шкода, що тоді коли кричать про проблеми відсутності грошей, не хочуть чути і не хочуть бачити нормальних систем контролю і моніторингу у гральному бізнесі, які все одно доведеться створювати. Без цього гральний бізнес в Україні, принаймні легальний, неможливий. Дуже дивно, що від цього відмовляється держава, адже це технічно можливо”, — сказав нардеп та організатор круглого столу Павло Кишкар.
За словами нардепа, дуже дивно, що в Україні більше двох років ніхто не цікавиться гральним бізнесом в інтернеті, який гіпотетично має приносити декілька мільярдів гривень до державного бюджету.
“Дуже дивна така поведінка. Наголошую, що це проблема лежить саме в правовому полі: визначення необхідності створення такої системи контролю. Чому в комунікаціях із теперішніми операторами, наприклад, не запропоновано в межах дії цієї продовженої ліцензії уже сформувалюти певні вимоги до систем контролю? Чому інтернет-сайти, які зараз вже мають великі надприбутки, не можуть легально сплатити податки? Вони б і хотіли, але вони не можуть цього зробити, бо їхній вид бізнесу заборонений по закону. І таких нюансів дуже багато”, — зауважив П.Кишкар.
У свою чергу нардеп та радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко зауважив, що на сьогоднішній день в українському лотерейному бізнесі існує велика корупційна складова, і це питання потребує негайного вирішення.
“Я зіштовхуюся з тим, що в Україні відбувається повний бардак з ігровим бізнесом. Це пов’язано з високим рівнем корупції і безвідповідальністю української влади, як до, так і після Революції Гідності. Зокрема, у нас заборонено те, що у розвинених країнах дозволено і з чого у значній мірі поповнюється бюджет розвинутих держав. Історія показує ж, що не має сенсу забороняти ігровий бізнес. Якщо його забороняти, він все одно буде працювати, але вже нелегально і не сплачуючи гроші до бюджету, а сплачуючи в кармани корупціонерів в органах влади”, — сказав А.Геращенко.
Також нардеп попросив главу Комітету Всесвітньої лотерейної асоціації з ризик менеджменту та безпеки бізнесу Т.Пужоля розповісти про моделі ефективного регулювання лотерейного бізнесу в світі.
“Я відповідальний за безпеку у Світовій лотерейній асоціації. У нас 144 постійні члени та 30 асоціативних членів. І моїм обов’язком є забезпечення захисту в ігровому бізнесі, оскільки це дуже-дуже важливе питання. Перш за все, це стосується прозорості та побудови правильного врядування”, — сказав Т.Пужоль.
Під час круглого столу експерт розповів, що коли лотерея має сертифікат контролю, це автоматично означає існування прозорої системи нагляду за рухом коштів в лотерейній сфері, а відповідно, і впевненість клієнтів. За словами експерта, у всьому світі, незалежно від того, маленька лотерея чи велика, якщо все робиться правильно, то успішно пройти сертифікацію не так вже і важко.
“Ігровий бізнес пов’язаний з ризиками. І дуже важливо досягти консенсусу, а без стандартів це неможливо. Тому є приклади, коли сертифікується програмне забезпечення покупне або власне від оператора, але воно має обов’язково відповідати стандартам. Станом на січень цього року у Європі сертифіковано 48 лотерей, 3 в Латинській Америці, 9 у тиоокеанському регіоні, 3 у Північній Америці та 3 у Африці. А також 13 асоціативних членів сертифіковано, в основному, в Європі. Також, якщо в Європі оператор є учасником „Вікінг лото“, „Євроміліон“, „Євроджекпот“ наявність сертифікату є обов’язковою”, — розповів Т.Пужоль.
Він також наголосив на тому, що в світі існує три системи організації лотерейного ринку.
“Перше — це заборона — тобто ніяких азартних ігор в країні. Друге — це монополія. І третє — це оператори, що діють за ліцензією. Щодо заборони, то на мою думку, заборона породжує кримінальний бізнес та корупцію. У випадку монополії необхідно, щоб монополіст був частиною певного державного органу.
Одним з найризиковіших видів грального бізнесу, з точки зору зловживань, є беттінг. Наприклад, якщо у Франції він становить 20% від бізнесу лотерейного оператора, то сигналів по ризиках шахрайства він отримує у розмірі 90% від загальної кількості тривожних повідомлень. ЄС активно розробляє концепцію щодо боротьби з корупцією. У тій же Франції зробили у цьому напрямку суттєві кроки у формі „Національної платформи“: з початку минулого року операторів зобов’язали звітувати про надмірну кількість ставок на певну подію, яка доступна для ознайомлення будь — кому, і у разі порушень сигнал відразу надходить до поліції. Отже, на рівні оператора встановлюється система сповіщення щодо великих ставок чи надвеликих грошових оборотів”, — розповів Т.Пужоль.
Як висновок, Т.Пужоль підкреслив, що поки в будь-якій країні не працює система прозорого і чіткого контролю роботи оператора, від його центральної комп’ютерної системи до бізнес-процесів, неможливо бути впевненим, що в системі не існує корупції в тому чи іншому випадку. Марно змінювати податкові ставки чи щось інше. Починати треба з системи контролінгу.