Цитата
«Війна – це криза, а будь-яка криза посилює нерівність, яка й так існує в українському суспільстві. Найперше – це економічна нерівність, що буде проявлятися більше на жінках. Адже саме жінки, як правило, більше залучені в неофіційній діяльності. Тобто, працюють неофіційно оформлені, а значить там легше позбутися персоналу і немає жодних пільг. Багато жінок залучені в професії, які зараз неактуальні чи де отримують мізерну зарплату, і при цьому виконують неспецифічну роботу. Наприклад, місцева територіальна громада, працівників скорочують та ставлять на мізерну зарплату. Але на практиці це більше працівниці. Чи робітники культурної сфери, ті хто працювали в бібліотеках, у палацах культури, проте зараз виконують важку фізичну роботу на складі гуманітарки, щоб отримувати якусь зарплату. Окрім цього, існує ще й неоплачувана праця, яка в більшості лягає на плечі жінок. Адже з початком війни садочки та школи зачинилися, тому робота з догляду за дітьми збільшилася», – зазначила Собко.
Деталі
Також не зникає і гендерне насильство. Понад те, під час війни рівень агресивності суспільства збільшується, і як правило від цього страждають передусім жінки. За словами експертки, поки важко сказати про рівень домашнього насильства під час війни, адже щоб оцінити його, потрібен більший проміжок часу.
«Обмежений доступ до медицини. Це було під час ковіду, і зараз під час війни змістився фокус наших лікарень, а якась частина з них була зачинена зовсім на початку повномасштабних військових дій. На даний момент не у всіх жінок, які зараз знаходяться в селах, є безпечний доступ до лікарень. Молоді мами і вагітні жінки не можуть вчасно отримати допомогу», – повідомила Собко.
Щодо петиції про заборону абортів, яка з’явилася на сайті Президента України, то експертка повідомляє, що схожі петиції з’являються щороку.
«Чому зараз суспільство це так збентежило. Тому що всі ми чуємо про часті випадки сексуального насильства з боку окупантів. Не можна забороняти аборти, бо це природне право жінки розпоряджатися власним тілом. Ніхто не може змушувати жінку бути інкубатором для ембріону. Проте, я думаю, у нас не зможуть цю петицію протягнути і підписати. Тим паче в умовах війни, де у жінок немає доступу до нормального доступу до контрацепції, до лікарів, і масові згвалтування. В принципі будь-який військовий є потенційно небезпечним для жінки, бо людина зі зброєю – це завжди про владу, і згвалтування – це завжди про владу. На Донбасі за всі часи війни, з 2014 року, ООН фіксувала і згвалтування жінок українськими військовими, про які ніхто не хотів говорити, проте це факт. Та і в цілому не можна говорити про те, щоб змушувати жінку бути інкубатором для дитини. Ми вже знаємо, до чого призводять аборти. Адже Україна була в складі СРСР, де в 1953 році вже забороняли аборти. Це призводить лише до збільшення смертності серед жінок, до збільшення дітей-сиріт, бо підпільні аборти не зникали», – зазначила експертка.
Окрім того, багато українок виїхали до Польщі, де діє заборона на аборти. З минулого року в країні заборонили можливість робити аборт, навіть якщо в дитини розлади, несумісні з життям. Тому, за словами співрозмовниці, важливо налагоджувати гуманітарну допомогу, аби жінки з України мали доступ до безпечної контрацепції та безпечних методів зробити аборти, адже українки там не захищені.
Нагадаємо
Правозахисники радять людям, які стали жертвами сексуального насильства, зґвалтування під час війни, звернутися до правозахисних організацій для отримання психологічної, правової підтримки та до правоохоронних органів для фіксування подібних злочинів.