За своєю суттю, такий Закон спрямований насамперед на таких одіозних персон як, наприклад, Уляна Супрун, Айварус Абромавічус та інших, які направляються в Україну щоб лобіювати інтереси третіх сил під виглядом “реформ”. Легалізувавши такі персоналії за допомогою отримання українських паспортів-можна буде проводити безконтрольну експансію лібералізованого ринку землі, фактично відкритим командою “95 кварталу”. Те ж стосується і приватизації, і участі в держуправлінні на всіх рівнях. Представники діаспори з США і ЄС, за допомогою другого паспорта обов’язково закріпляться у владі і в бізнесі України, за умови зовнішньої підтримки будуть фактично визначати її політичний курс, пише Гаврилова.
“Очевидно, що таку ідею Зеленському підказали в США. Переслідуючи свої цілі та інтереси, нашому Президенту найімовірніше там запропонували через зближення з представниками діаспор істотно розширити свою електоральну базу за рахунок „нових“ громадян. Вже очевидно, що всередині України по відношенню до Президента і партії „Слуг народу“ спостерігається падіння довіри — соціологічні опитування демонструють тенденцію зниження рейтингів”, — продовжила вона.
“Слід згадати, що схожий сценарій вже був успішно застосований в Молдові, в минулому і в цьому році. Спочатку прозахідний кандидат Майя Санду перемогла на виборах президента, а потім отримала парламентську більшість внаслідок масової мобілізації діаспори з ЄС. Про те, що документ може стати інструментом соціальної сегрегації громадян, його автори навіть не замислювалися.
Разом з цим, „Зе-команда“ допускає величезну помилку, сподіваючись, що прозахідні діаспори стануть їх відданими прихильниками і „цементують“ електорат. Переважна більшість українців, які проживають на Заході, симпатизує партії Порошенка або партіям на зразок „Голосу“. Для них Зеленський — випадкова людина у владі, яка не відповідає образу справжнього прозахідного політика-реформатора, як би Офіс Президента не намагався довести зворотне”, — повідомляє експерт.
“Тому, крім створення нової конфліктної лінії всередині українського суспільства і збільшення кількісного складу суспільних груп, в яких зовнішні інтереси превалюють над власне українськими — істотних вигод така ініціатива не принесе”, — резюмувала вона.