ekspert-poyasniv-chomu-derzhbyudzhet-nedootrimuye-dokhodi

Експерт пояснив, чому держбюджет недоотримує доходи

 • 12709 переглядiв

КИЇВ. 23 квітня. УНН. Державний бюджет на 2019 рік сформований без урахування тих ризиків, які були очевидні. У коментарі УНН міжнародний економічний експерт, голова ГО "Національний інтерес України" Ігор Гарбарук пояснив, які "дірки" є в головному фінансовому документі та чим це загрожує українцям.

Гарбарук наголосив, що в бюджеті 2019 року є декілька найбільших ризиків, які були очевидними ще на етапі його формування.

Перший стосується планів приватизації. За словами експерта, невиконання надходжень від приватизації сягають 17,1 млрд гривень. За перший квартал 2019 року надходження від приватизації склали лише 184 млн гривень, тобто трохи більше 1%. Економіст нагадує, що у 2018 році план із приватизації був виконаний на 2%.

Другий очевидний прорахунок стосується субсидій та тарифів. У бюджеті на поточний рік передбачено 58 млрд гривень на субсидії. Це на 13 млрд гривень менше, ніж у 2018 році. У зв’язку зі скороченням допомоги та підвищенням цін на газ, щомісяця зростає заборгованість населення за послуги ЖКГ (за підсумками лютого 2019 року вона складає 69,4 млрд гривень). Експерт наголошує, що підняття тарифів не було враховано в бюджеті на 2019 рік.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні зросли тарифи

Крім названих факторів, слід ще згадати про те, що Україна має боргові зобов’язання перед кредиторами в розмірі 417,4 млрд гривень.

"У ситуації падаючої економіки (яка якщо і зростає, то тільки в уяві членів Кабінету Міністрів та працівників Держстату), а також в ситуації подвійних виборів і відсутності можливості залучення дешевих та довгострокових запозичень – ситуація з борговими зобов’язаннями виглядає достатньо складною. Невиплата боргів може призвести до тяжких наслідків у взаємовідносинах з кредиторами. Тому, найімовірніше, буде просто недофінансовано незахищені статті бюджету", - вважає економіст.

Гарбарук також звернув увагу на прорахунок з визначенням офіційного курсу, адже в бюджеті закладено курс на рівні 29,4 гривні за долар. Однак, станом на 16 квітня 2019 року, офіційний курс склав 26,8 гривні, що значно нижче від планового показника. А це також тягне за собою наслідки недоотримання доходів бюджету.

"З початку року найнижче значення долар продемонстрував 12 березня (26,3 гривні), а найвище – 11 січня (28,27 гривні). Як бачимо, курсова динаміка не відповідає закладеним показникам. Відповідно, надходження від митниці, збори якої формуються в іноземній валюті, а потім конвертуються у гривню, не відповідають планам надходжень", - пояснив Гарбарук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До кінця місяця долар подешевшає — експерт

Експерт упевнений, що реальний курс можна було передбачити, якщо професійно відстежувати динаміку. Подібний прорахунок був допущений і щодо формування кошторису Пенсійного фонду.

Гарбарук зазначає, що "діру" в Пенсійному фонді постійно перекривають дотаціями з бюджету та запозиченнями казначейства. За його словами, надходжень від ЄСВ просто не вистачає на пенсії. Особливо в умовах зростання потоку трудової міграції (за різними оцінками, це 8-12 млн працездатних громадян).

На думку економіста, винні у прорахунках фахівці, які формували бюджет, представники виконавчої влади, які відповідають за економічний розвиток та фінансову стабільність в країні, а також законодавці, які заклали до бюджету свої "хотєлкі".

Нагадаємо, за перший квартал дефіцит держбюджету склав 35 млрд грн.

Українські Національні Новини

Економіка