Цитата
“Всі дії державного апарату повинні бути націлені на те, щоб захистити власного підприємця, але при цьому при всьому грань дуже проста: це дотримання законів і зрозумілих правил, при яких ті чи інші гравці приходять в країну. Якщо зовнішній гравець погодився на дотримання норм і прийшов в країну, це означає, що він уже за визначенням прийняв їх. Тому у випадку зі Scania, коли європейці приходять і „вчать“ нас уму-розуму: як правильно працювати нашим судам, як правильно тлумачити норми наших законів, то ситуація, звичайно, виникає абсолютно недопустима”, — вважає Бодров.
Деталі
Експерт припускає, що статус інвестора не дає карт-бланшу на політичне лобі своїх інтересів будь-якими доступними способами.
“Scania навіть можна більше назвати імпортером, а не інвестором. Тому що якраз імпортер — це підприємство, яке викачує гроші з нашої країни в обмін на власну продукцію, звичайно, але, тим не менш, вивозячи з неї додаткову вартість. Тому їх швидше за все можна назвати експортером наших грошей”, — відзначає він.
Торкаючись теми політичного лобіювання інтересів шведської сторони на рівні посольства, Бодров впевнений, що захист не повинен переходити межі міжнародних норм пристойності.
“Чи потрібно шведському посольству захищати свого імпортера? Однозначно потрібно, але при цьому при всьому не переходячи норми пристойності, які полягають в тому, щоб у внутрішні справи (а діяльність судової влади — це все-таки внутрішні справи України) не втручатися, тим більше — без впливу якогось шантажу або погроз на адресу нашої економіки і наших судових органів. Хлопці, якщо ви прийшли в цю країну, то дотримуйтесь норм і правил, а якщо їх не дотримуєтеся, то вам треба в іншу країну”, — резюмував Бодров.
Scania VS. “Журавлина”
Конфлікт почався з бажання дистриб’ютора шведських вантажівок Scania України в 2009 році змінити умови договорів для сервісного та дилерського центру “Журавлина” на менш вигідні. При цьому нові умови були ініційовані вже після зроблених “Журавлиною” інвестицій в шведського дистриб’ютора. Коли український дилер запропонував обговорити ситуацію, керівництво Scania Україна опублікувало на сайті повідомлення для клієнтів про те, що відносини з українською компанією розірвані, хоча договори все ще були в силі, а спеціальна процедура щодо їхнього розірвання не була запущена.
З тих пір між двома суб’єктами господарської діяльності почалися тривалі і складні судові процеси.
В результаті кульмінацією цих судових процесів у 2020 році стала перемога “Журавлини” за 123 млн грн компенсації за 2012-2017 рр. У публічному просторі рішення суду зустріло опір з боку шведської сторони, окремих народних депутатів. Втрутився в ситуацію і посол, а представники Посольства Швеції постійно присутні на апеляційних судових засіданнях.
При цьому в судовому порядку компанії “Журавлина” вдалося довести, що договір був розірваний не відповідно до його умов. Українці також в суді довели, що після того, як почався конфлікт, Scania Україна усіма можливими способами перешкоджала українському дилеру та сервісному центру виконувати свої зобов’язання за договором: відключила від всіх можливих електронних систем і сервісів з обслуговування клієнтів.
Раніше Scania звернулася в Мін’юст з приводу рішення суду першої інстанції на користь українського підприємства “Журавлина”. Варто віддати належне неупередженості Мін’юсту: у відомстві підкреслили, “що незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України, а вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється”, тому “Міністерство не має права впливати на судові органи і на судовий процес”.
“Мін’юст має повноваження на врегулювання суперечок, але не має права підміняти собою суди”, — відзначили там, запропонувавши учасникам спору користуватися правом на відстоювання своїх інтересів у законний спосіб — судовому порядку.