Цитата
“Зупиняються саме ті підприємства, де є висока кількість використання газу або інших енергоресурсів. Враховуючи, що переважна кількість українців, які працюють за кордоном займаються більше фізичною працею: будівництво, в агросекторі, в харчовій галузі, на складах, де вони займаються пакуванням товару, то там немає такої високої енергетичної складової, тому немає загрози їхнім робочим місцям. Будуть великі проблеми в хімічній промисловості, металургійні, обробні. Але загалом там українці не працюють, тому не варто очікувати відтоку трудових мігрантів назад. Другий момент, у Європі гостра нестача робочих рук. Незважаючи на пандемійні обмеження, на енергокризу, потрібно розуміти, що найбільше проблема в Європі — демографічна, населення старішає, а на складну роботу місцеве населення неохоче йде”, — говорить Воскобойник.
Детальніше
За словами експерта, найближчим часом, після нового року Польща збільшить для трудових мігрантів термін дії робочої візи з 6 місяців до двох років, плюс спростить механізм та пролонгацію виду на місце проживання. “Якщо так, то вже найближчим часом наша трудова міграція буде перетворюватися на еміграцію, тобто люди будуть їхати в один бік. А ми в такі самі ситуації, як і Європа — у нас демографічна проблема. І активне населення буде продовжувати залишати країну”, — пояснює Воскобойник.
Додамо
Експерт розповідає, що наразі для трудових мігрантів вакцинація в ключових країнах — Польща, Чехія, не є обов’язковою.
“Наприклад, якщо людина приїжджає в Польщу, то там 10 днів карантину, а потім людина починає працювати. В Чехії достатньо ПЛР-тесту. Кожен українець, який перетинає кордон з Європою має мати поліс страхування в якому обов’язково є обсяг лікування від ковіду. Ті трудові мігранти з якими я спілкуюсь розповідали, що на місці без перешкод робили щеплення, і в них є відповідні європейські документи вакцинації”, — розповів Воскобойник.
Контекст
Нагадаємо, за прогнозами Національного банку України, у 2021 року грошові перекази в Україну від заробітчан становитимуть не менше 13 млрд доларів, що на 8% більше, ніж 2020 року.