ekvayring-spotikannya-pozitsiya-bankiv-ta-naslidki-dlya-spozhivachiv

Еквайринг спотикання: позиція банків та наслідки для споживачів

 • 33570 переглядiв

КИЇВ. 2 квітня. УНН. Сьогодні, 2 квітня, низка банків та платіжні системи виступили з відкритим зверненням до владних інститутів щодо змін у формуванні тарифів з обслуговування еквайринг — тобто платежів за пластиковими картами. УНН вирішив зібрати позиції гравців ринку безготівкових платежів та пояснити, як зміна цих тарифів може відобразитися на кінцевому споживачеві.

Що таке еквайринг

Еквайрингом називається, власне, послуга з оплати споживачем товару чи послуги карткою, смартфоном чи іншим електронним пристроєм, що дозволяє здійснити платіж, у закладі, що надає товари та послуги.

POS-термінали, тобто обладнання, через яке приймається платіж, надає банк-еквайєр. За таку послугу бізнес сплачує комісію, яка в Україні може сягати 3% від суми оплати.

Є також інтернет-еквайринг, де в ролі терміналу виступає спеціально розроблений для проведення платежів інтерфейс.

Плата за еквайринг складається з кількох елементів: плати банку-еквайєру, плати платіжній системі та інтерчейнджу (плата, яку банк-еквайєр здійснює на користь банку-емітента, що є тримачем карти, якою був здійснений розрахунок).

Практика показує, що банки-емітенти часто використовують отримані виплати на різного роду кешбеки та бонуси для користувачів карт.

Що хочуть змінити на законодавчому рівні

19 лютого 2021 року у Верховній Раді в першому читанні підтримали проект закону № 4364 про платіжні послуги. Ним пропонується запровадити низку правил роботи платіжних послуг в Україні, а до другого читання може з’явитися і норма про обмеження державою комісії за платежі, здійснені картками. Йдеться про початкове зниження до 1%, а до 2023 року — до 0,5-0,75%.

Позиція бізнесу

Бізнес у переважній більшості вітає таку ініціативу.

Одним з перших відкрито підтримав законодавчу ініціативу співвласник інтернет-магазину Rozetka Владислав Чечоткін. Він заявив, що банківська комісія перевищує витрати на оренду 90 магазинів, усіх складів та офісів компанії.

“У вартості кожного товару, який продається в Україні, закладені 1,8-3% банківської комісії, які кожен бізнес повинен платити банкам за проведення оплат картами. Що означають ці відсотки? Це означає, що наш споживач повинен платити більше. Це означає, що ми менше конкурентні в порівнянні з глобальними гравцями, адже будь-які постачальники з ЄС, а також всім відомі Amazon або Alibaba, платять своїм банкам 0,2-0,5%. Це означає, що ми все ще дуже далекі не тільки від Європи, але навіть від країн колишнього СНД. Для прикладу — ставка в Росії — 1%, в Казахстані — 0,7%, в Узбекистані — 0,5%.

В Україні — від 1,8 до 3% і встановлювати цей відсоток можуть платіжні системи та банки, так, як їм заманеться”, — написав бізнесмен.

Представники бізнесу заявляють, що опинилися у невигідному становищі, адже люди все більше вдаються до безконтактних платежів, тоді як через високу комісію такий спосіб оплати стає все більш невигідним для бізнесу та навіть призводить до подорожчання товарів та послуг.

Позиція банків

Повернемося ж до банків, які сьогодні оприлюднили відкриту заяву. Банки такою ініціативою законотворців не задоволені.

Зі спільною заявою виступили Ощадбанк, ПриватБанк та Райффайзен Банк Аваль. У своїй заяві банки запропонували альтернативу — вони готові піти на зниження розміру міжбанківської комісії (інтерчейндж), однак не в таких обсягах, як це запропоновано у законопроекті.

Банки пропонують встановити комісію інтерчейндж в Україні відносно споживчих платіжних продуктів не більше 1,20% з 1 липня 2021 року, не більше 1% з 1 липня 2022 року та не більше 0,9% з 1 липня 2023 року.

Вони також заявили, що розглядають можливість звернутись до Антимонопольного комітету України з проханням надати висновок щодо можливих дій, спрямованих на зниження комісії інтерчейндж в Україні згідно з цим графіком.

“Водночас наголошуємо на важливості збереження в Україні вільного ринкового ціноутворення щодо комісії за еквайринг на принципах вільної конкуренції і неприпустимості її регулювання на законодавчому рівні відповідно до найкращих світових практик. Відтак пропонуємо відкликати пропозиції до відповідних законопроектів, які передбачають встановлення граничного розміру такої комісії для учасників ринку”, — заявили банки.

Про свою підтримку цієї позиції заявили платіжні системи Visa та Mastercard.

Представники фінансового сектору вважають, що зниження комісії не призведе до зниження кінцевої вартості товарів та послуг, але натомість може негативно відобразитися на розвитку ринку безготівкових платежів та загалом на послугах банків для фізосіб. Простіше кажучи, зникнуть бонуси та кешбеки, можуть бути запроваджені додаткові комісійні платежі (наприклад, за зняття готівки), а також банки менше інвестуватимуть у розвиток системи безготівкових розрахунків.

Українські Національні Новини

Економіка