У четвер, 4 квітня члени НАТО відзначать 70-річчя підписання Північноатлантичного договору. Під час заходів, які відбуватимуться на честь ювілею у місті Вашингтон, очікується оголошення додаткового пакету заходів НАТО у Чорному морі, а лише днем раніше одразу шість фрегатів 2-ї Середземноморської групи НАТО символічно зайшли до акваторії Чорного моря. Про безпрецедентність цієї події, а також про подальшу співпрацю України та НАТО у сфері морської безпеки і не тільки розповів Глава місії України при НАТО Вадима Пристайко під час бліц-інтерв’ю УНН.
— Зараз у Чорному морі перебувають одночасно 6 фрегатів 2-ї Середземноморської групи НАТО (SNMG2). У багатьох ЗМІ вже охрестили таку численну присутність “безпрецедентним фактом”. Чи можете ви підтвердити, що така кількість кораблів у Чорному морі — це подія безпрецедентна, і чи пов’язана вона з російською агресією проти України?
Щоб сказати, що це безпрецедентний випадок, треба глибоко поринути в історію, з початку 70-річного існування Альянсу. Ви зараз говорите про два різних аспекти. Один — загальна кількість кораблів НАТО, які знаходяться в акваторії. Інший стосується обмежень Конвенції Монтрьо, відповідно до якої, певна кількість кораблів, що не належать до Чорноморського басейну, можуть перебувати у Чорному морі максимум 21 добу. Треба мати на увазі, що серед зазначених кораблів є і румунські, і болгарські, і турецькі. На них не розповсюджується обмеження ні за кількістю, ні за часом перебування.
В цілому, значна кількість кораблів НАТО, які наразі знаходяться в Чорному морі — це відповідь союзників на агресивні дії Росії, зокрема на події у Керченській протоці. Такі союзники як Канада, і Нідерланди, і Німеччина, і Сполучені Штати, заявляли, що, крім участі в походах постійних груп НАТО, також будуть заходити кораблі з індивідуальними візитами, наприклад, для відвідання Одеського порту та для проведення спільних навчань.
Зростання активності Альянсу в Чорному морі та у повітряному просторі регіону безпрецедентне, але не лише по відношенню до України, також демонструється підтримка дружньої нам Грузії.
— Тобто ця підтримка НАТО в Чорноморському басейні, обіцяна Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, продовжиться? Продовжиться захід кораблів НАТО?
Так, це пряма відповідь союзників. Про це було заявлено лідерами держав-членів НАТО, і, зокрема, підтверджено в рамках Комісії Україна-НАТО, як один із варіантів відповіді на зростаючу агресивність Росії.
Це не єдиний варіант відповіді НАТО, не єдина допомога, яку союзники надають Україні. В середині літа будуть проходити навчання “Sea Breeze”, у яких бере участь більше 10 націй. Їхні кораблі будуть разом з українськими кораблями заходити в Одеський порт, тощо.
— А за чиї кошти кораблі НАТО заходять у Чорне море, зокрема в українські порти?
Захід відбувається за власні кошти держав-членів НАТО. Взагалі у НАТО кожна країна фінансує свою участь у операціях і місіях самостійно. Тобто, коли країни (кораблі країн — ред.) заходять, це не тільки їхня політична воля, це і серйозні бюджетні витрати. Уявіть собі канадський корабель, який, скажімо, заходить в український порт — пройшов половину Світу. Україна також допомагає. Наприклад, ми забезпечуємо підтримку у портах, проведення кораблів, заправку — все необхідне.
Є ще одна важлива для нас домовленість. Після захоплення нашого флоту у Донузлаві в Криму, у наших моряків залишилось не так багато можливостей ходити на військово-морських кораблях. Відтепер вони мають можливість виходити в море на кораблях держав-членів НАТО, проходять там стажування і повертаються із набутим досвідом додому.
— Якщо припустити, що одному з кораблів НАТО, що зайшли у Чорне море, йде загроза з боку Російської Федерації, чи може це бути розцінено як загроза для всього Альянсу?
Це не просто може, це обов’язково буде розглянуто як загроза. Будь-яка загроза по відношенню до будь-якого корабля, танка, солдата НАТО, є загрозою для всього Альянсу. Про це прямо говорить стаття 5 Вашингтонського Договору.
Більше того, у декого може скластись враження, що кораблі НАТО заходять в Чорне море для того, щоб “подражнити” Росію. Треба не забувати, що в Чорному морі знаходяться три країни-члени Альянсу — Болгарія, Туреччина і Румунія. Це також персональна зона відповідальності кожної з цих держав.
Це стосується не тільки кораблів. Над румунським повітряним простором, над чорноморською його частиною, започатковується повітряне патрулювання. Тобто, не тільки на морі, але й у повітрі відбувається підсилення присутності НАТО.
Насправді Альянс вживає набагато більше заходів у Чорному морі, аніж здається на перший погляд.
— А у нас можливе повітряне патрулювання?
Ми поки не є членами НАТО, і це найбільша наша проблема. Над цим ми і працюємо тут у Брюсселі. Якби ми були країною-членом Альянсу, ми б зараз з вами як поляки, прибалти чи румуни, ставили питання про те, що наші спроможності протидіяти зовнішній агресії, здаються нам недостатніми, і просили б їх підсилити. Саме це зробили зараз Румунія і Польща, розташувавши на своїй території американські, німецькі, французькі і канадські війська, для того, щоб посилити передову присутність Альянсу (вони так це називають військовою мовою).
— Нещодавно Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила про можливість розміщення підрозділів НАТО на території України. Чи це можливо?
НАТО дуже обережно ставиться до цього, і насправді у них є обов’язок тільки перед країнами-членами Альянсу. Поки Україна не є членом Альянсу, ми можемо пропонувати лише посилити рівень нашого співробітництва.
Наприклад, зараз з Грузією нещодавно було проведено навчання НАТО. Ми можемо запровадити таку саму практику. Наприклад, проводити навчання України в форматі НАТО. Тоді можна залучити більшу кількість людей, відпрацювати конкретні сценарії спільної протидії.
— А постійне розміщення підрозділів — не варіант?
НАТОвських баз як таких фактично в світі немає. Є бази, наприклад, США, є присутність військ когось з країн-членів Альянсу. Є інший шлях. Подивіться на наш навчальний полігон у Львівській області, де постійно перебувають канадські, британські, американські, польські, литовські інструктори. Вони тренуються разом з українськими військами. Там постійно знаходяться сотні людей, містечка, бойові машини і все таке інше. Оце ми робимо і будемо продовжувати робити.
Крім того, я можу сказати вам, що післязавтра (3-4 квітня - ред.) у Вашингтоні буде проводитись міністерське засідання НАТО, на якому, як вже оголосив Державний секретар США, буде оголошено додатковий пакет заходів НАТО у Чорному морі.
— А там не буде нашого міністра?
Нажаль, ми, знову таки, не є членами НАТО, ми не запрошені. Але цього разу партнерів взагалі не запрошують, і це засідання невеличке — переважно, присвячене 70-й річниці Альянсу. Так само і в кінці року у Лондоні відбудеться засідання, яке не буде називатись самітом — це буде зустріч глав держав та урядів країн-членів Альянсу, присвячена його 70-й річниці.