Він зауважив, що така ідея має свої як плюси, так і мінуси.
"І на сьогоднішній день я так само як і по керівниках "Укроборонпрому", планую провести аналіз спецекспортерів. Надалі, після того, як буде ухвалене рішення про корпоратизацію, після того, як зміниться законодавство, окремі підприємства зможуть отримувати ліцензії і бути спецекспортерами самостійно. На цьому етапі (на перехідному) це питання потребує додаткового узгодження", - каже Гусєв.
Раніше в інтерв’ю УНН колишній керівник "Спецтехноекспорту" (одного зі спецекспортерів "Укроборонпрому") Павло Барбул розповідав, яку функцію виконують такі компанії.
"Спецтехноекспорт" по суті своїй виконує менеджерську роботу з маркетингу, що не може собі дозволити кожне окреме підприємство. Умовно, у нас є більше сотні заводів, які виробляють щось окремо: запчастини до якихось виробів. Для того, щоб окремо кожному з них продати якийсь блок, мікросхему, трубку, шланг - їм потрібно утримувати штат людей: найвищого класу менеджерів з продажу, логістів, фахівців з експертного контролю, страхування, фахівців з банківських розрахунків, тендерів і так далі. У той же час, "Спецтехноекспорт", отримуючи невелику комісію, яка залежить від домовленостей, - від 3% до 12% від суми замовлень - бере цю всю роботу на себе", - пояснив він.
Барбул очолював "Спецтехноекспорт" упродовж 2015-2018 років і тоді штат компанії налічував близько 130 працівників.
"З них близько 50-60 були безпосередньо менеджерами з продажу - менеджери, які працюють за контрактами. Всі решта - це персонал, який забезпечує операційну діяльність: бухгалтери, менеджери, фахівці з експортного контролю, які займалися отриманням ліцензії, логісти, - тобто повністю весь механізм, який супроводжує економічну діяльність у даній високорегульованій сфері. Також режимно-секретний відділ був і люди, що відповідають за розвиток інновацій", - розповів він.
Тож Барбул вказує, що розформування або виведення спецекспортерів зі структури "Укроборонпрому" - це дискусійне питання.