Його справжність підтвердити неможливо, але експерти з китайської політики щодо уйгурів на підставі непрямих ознак вважають його справжнім.
Документ являє собою електронну таблицю, яка містить дані більше трьох тисяч жителів Сіньцзяну, в тому числі 311 уйгурів, “інтернованих з метою перевиховання”. Документ ніяк не датований, але Едріан Зенз вважає, що він складений не раніше березня і не пізніше липня 2019 року — такий висновок він робить на підставі згадок в документі людей, про долю яких також відомо з інших джерел.
Найбільш частою причиною ув’язнення (майже 150 з 311 випадків) в табір вказано “порушення політики контролю народжуваності” — тобто наявність в сім’ї більше трьох дітей. Як зазначає BBC, це викликає побоювання Пекіна, так як показує, що багатодітні уйгури ставлять свої традиції вище законів світської держави. Серед інших популярних причин — зайва релігійність, зв’язок з чим би то не було “закордонним”, а також “неблагонадійність”, яка в багатьох випадках не підкріплюється якимись додатковими звинуваченнями. Тільки 24 з 311 чоловік було ув’язненні у табори за формальний злочин.
У документі містяться і конкретні причини ув’язнення тих чи інших людей. Так, наприклад, одна жінка була інтернована за те, що носила хіджаб, а один чоловік — за довгу бороду: при цьому обидва цих епізоди мали місце за кілька років до ув’язнення. В якості інших причин відправки в табір вказані, наприклад, такі:
- “під час серфінгу в інтернеті випадково потрапив на іноземний сайт”;
- “розмовляв з людьми за кордоном”;
- “зробив собі закордонний паспорт, але не виїжджав по ньому з країни”;
- “має вкрай заплутану мережу соціальних зв’язків”.
Документ також показує, що влада, приймаючи рішення про ув’язнення, керуються принципом колективної відповідальності: в одній з колонок списку перераховуються родичі та інші люди з близького кола спілкування кожного фігуранта, ступінь їх релігійності, а також інформація про те, чи були вони самі в таборах. Наприклад, в одному з випадків, де виноситься рішення про необхідність “подальшого перевиховання” людини, зазначено, що багато членів його сім’ї також знаходяться під арештом.
У документі також зазначено, звідки була отримана та чи інша особиста інформація. Більшість даних про уйгурів зібрали учасники так званих сільських робочих груп: з 2014 року більше 200 тисяч агентів були відправлені у віддалені сільські райони Сіньцзяна, де вони входили в довіру до місцевих жителів, спілкувалися і працювали разом з ними, попутно вивідуючи інформацію про них, їх сусідів і сімей. Інша частина інформації була зібрана на підставі аналізу даних з камер зовнішнього спостереження і стеження за телефонами уйгурів.
Трудовий табір для "перевиховання" уйгурів у Китаї, матеріал The New York Times:
З документа можна зробити висновок, що більшість ув’язнених містяться в таборах один-два роки. В цілому навпроти прізвищ 87% фігурантів списку (більшість з них потрапили в табори в 2017 році, деякі — в 2018-му) містяться позначки, що вони повинні бути звільнені протягом наступних декількох місяців, ще 12% повинні будуть “продовжувати навчання”, а в 0,6% випадків умови утримання необхідно посилити. При цьому після звільнення з табору за колишніми ув’язненими триває постійний нагляд, у багатьох випадках їх змушують займатися примусовою працею.
Додамо, газета The New York Times опублікувала 403 сторінки секретних документів, які проливають світло на те, як керівництво Китаю сформувало свою нинішню політику щодо уйгурів.