З Гаррі Каспаровим зустрічаємося в Бухаресті, де він прочитав лекцію на тему тактики і стратегії прийняття рішень у бізнесі. Він багато говорив про шахи, про емоції і неупередженість, психологію перемоги. Шахіст у Румунії також представив свою останню книгу "Winter Is Coming", що вийшла в 2015 році. В ексклюзивному інтерв'ю УНН Гаррі Каспаров розповів, як Росія повинна обійтися з Кримом, що він думає про майбутні президентські вибори в РФ і як Європі захиститися від "вірусу" пропаганди.
- Ви днями будете брати участь у форумі Вільної Росії, який патронуєте. Одним з пунктів його програми - питання "Глухий кут "української" авантюри - що далі". Ви вважаєте, що "глухий кут" вже настав чи події ще будуть перебувати у гарячій фазі, як припустив Курт Волкер?
- Насправді, тут не можна відповісти однозначно, тому, що відповідь "так і так". Глухий кут - для Путіна (президент РФ Володимир Путін - ред.) і так, триватиме (конфлікт - ред.), тому що більше і нічого робити. Зрозуміло, що його плани щодо фактичного розчленування України, створення "Новоросії", фактичної ліквідації незалежної України просто провалилися. Але, потреба в роздмухуванні конфлікту лише зросла. Незважаючи на те, що маневр можливостей для Путіна куди менший, ніж в 2014 році, тому що весь світ вже розуміє, з чим він має справу, проте, - логіка виживання диктатури.
Судячи з того, що ми чуємо з Росії, з розвитку оцього ось, точніше з деградації путінського режиму, зрозуміло, що питання не в тому, чи буде Путін нападати на кого-небудь. Питання в тому, коли і де. Очевидно, що українська тема залишається фактором, який може в будь-яку хвилину вибухнути. Те, що це одна з карт в путінській колоді - в цьому можна не сумніватися.
- Якщо США надасть Україні озброєння, на які відповідні реакції піде президент Росії?
- Не треба жодним чином проводити ці паралелі. Реакція Путіна буде залежати від того, що йому потрібно у конкретний момент, а не від того, чи надали американці летальну зброю Україні. Ми розуміємо, що ця допомога, так, якщо вона буде надана - буде досить символічна. Ціна путінських авантюр трохи зросте, але набагато більшим буде ефект психологічний.
Питання не в тому, що буде робити Путін, а в тому, який ефект справить на путінських генералів, на офіцерів, які будуть вести солдатів. Це ж взаємопов'язані речі, насправді. Армія підпорядковується наказам диктатора, поки вона впевнена в його непереможності.
Те, що зараз в Америці ситуація змінюється - це серйозний удар по путінському престижу. Але, я боюся, що поки у Трампа (президент США Дональд Трамп - ред.) є можливості блокувати ці рішення, то він буде всіляко намагатися уникати такого важливого кроку, серед інших, як передача Україні летального зброї.
- Все ж недавно у США проти РФ були прийняті нові санкції і є протидія, яка не дозволяє Дональду Трампу йти на відкриту співпрацю з Кремлем.
- Американська політична система влаштована так, що президент не володіє всією повнотою влади. Навіть, як ми побачили, у зовнішньополітичних питаннях, хоча традиційно президент може діяти без таких жорстких обмежень, які існують всередині США. На сьогоднішній день, мені здається, є консенсус в Конгресі, в Сенаті і, в найширшому сенсі, політичних колах, що Трамп, з якихось причин, ну, ви здогадуєтеся, з яких, не лише не бажає конфронтації з Путіним, але і всіляко буде мікшувати санкції. Але, це не означає, що ці санкції не будуть введені у дію тому, що знову ж таки, за логікою американської політичної системи, є закон, і в підсумку змусять і самого Трампа прийняти рішення, які будуть мати критичний характер для Путіна. Що буде іронією - в обранні президента, в якого Путін вклав стільки сил, який змушений буде підписати законопроекти, які поставлять хрест на путінській кар'єрі.
- У 2018 році очікуються в Росії президентські вибори, Ви вірите, що в РФ є опозиція, яка здатна взяти в цьому участь?
- У Росії вибору немає. У Росії виборів немає. У Росії одноосібна диктатура, в якій не буває опозиції, крім тієї, яку влада сама собі призначає. Тому, на сьогоднішній день використовувати слова "опозиція" і "вибори в Росії", скажімо так, - це спроба інтелектуального самообману і введення в оману людей, які з ситуацією в Росії знайомі з чуток.
Влада, на жаль, треба це визнати, за роки путінського правління навчилася дуже успішно використовувати ось ці зовнішні демократичні процедури для додання собі легітимності. І зараз весь цей галас, ажіотаж навколо кампанії 2018 року, навколо появи Ксенії Собчак (як кандидата в президенти РФ - ред.) - все це чергова кремлівська розводка, спроба пом'якшити враження від путінських диктаторських дій за кордоном і надати аргумент прихильникам на Заході агітувати проти санкцій і стверджувати, що Росія - не диктатура, а така демократія, в якій навіть ведуча телепрограми може балотуватися в президенти.
- Якщо Путін залишиться в президентському кріслі, як змінитися політика Кремля?
- Що значить "якщо залишиться"? Диктатори йдуть від влади не тому, що не пройшли вибори, а тому, а коли виникає ситуація, коли їх же силові структури перестали задовольняти запити. Подивіться останні падіння диктаторів. Ось Мугабе - фактично військовий переворот. У принципі, можна взяти ситуацію і в Луганську. В цілому внутрішні розбірки. Загалом, диктатор програє тоді, коли оточення відчуває, що він слабший. Тому, дуже важливими є зусилля, тиск міжнародний, створювати той фон невдач для Путіна, при якому російська еліта зважиться на дії.
- Під час сьогоднішньої лекції Ви згадали, що гроші для російської влади - найслабше місце, досить забрати гроші...
- Досить пригрозити забрати гроші.
- Тим не менше, стільки застосовано заходів - і санкції, і "Закон Магнітського", коли буде досягнуто межі?
- А цього ніхто не знає. Якби знали, було б легко порахувати. Більш того, вони б вже порахували. Насправді, це та історія, де ви повинні нарощувати тиск, тому що ви не знаєте, де і коли обірветься. Те, що тиск стає серйозним, відчувається і по істериці російського телебачення, тому що санкції стали головною темою, і по діях російських лобістів за кордоном. Ми розуміємо, що санкції, скажімо так, наближаються до критичного рівня. Ще його не досягли, але наближаються. Це означає, що ми на правильному шляху.
- Під час лекції Ви згадали, що коли Путін назвав розпад СРСР найбільшою геополітичною катастрофою - Вам все стало ясно. Що робити з величезною кількістю росіян, які поділяють цю думку?
- Зростає нове покоління. Важливо, щоб все-таки була підведена риска під радянським минулим. Тому, я вважаю, що майбутнє Росії можливе не просто при відмові від минулого, а при визнанні його злочинним. Це той процес очищення, без якого не можна будувати нормальну країну.
Не можна починати завантажувати нову програму, поки не вилікували на комп'ютері вірус. Ось від цього вірусу двадцятого століття треба позбутися. Єдиний спосіб рухатися вперед - назвати всіх злочинців поіменно і в очищенні Червоної площі від злочинців, які там перебувають, перетворити Мавзолей в музей пам'яті жертв червоного терору, провести жорстку люстрацію, заборонити КДБ, як злочинну організацію. Я не знаю, чи можливо це, я просто знаю, що поки це не буде зроблено, ми будемо повторювати і ходити по замкненому колу.
- Ви говорите "вірус", а як на Ваш погляд боротися з російською пропагандою, яка як вірус розповзається по всій Європі і за її межами?
- Для того, щоб протистояти "вірусу", треба мати бажання боротися. Знаєте, як: половина одужання - це бажання хворого. Якщо "хворий" не бореться - ніякі ліки не допоможуть. Європа багато років вірила і багато років вважала, що Путін - це невелике відхилення від норми, але з ним можна мати справу, з ним можна домовлятися. Поки Європа буде перебувати в цьому стані: "Ну, у нас є точки дотику, ми повинні бачити відмінності...", поки Європа не визнає, що Путін - це ворог і з ним треба боротися, вирішити проблему не можна. Сам хворий повинен бажати одужати.
В Америці таке усвідомлення прийшло, в Європі цей процес ще набирає обертів. Поки що ми бачимо, що в найбільших європейських країнах путінське лобі ще продовжує діяти, хоча, звичайно, не з тим ефектом, як десять років тому.
- Нещодавно була прийнята чергова резолюція ООН щодо Криму, не так давно і Ви висловлювалися про підтримку територіальної цілісності України. Як скоро, на ваш погляд, Україна поверне свої території?
- Я багато разів писав про це, що вільна Росія, Росія майбутнього повинна поставити хрест на злочинах минулого. Є злочини всередині країни, є злочини за кордоном. Анексія Криму - це один із злочинів путінського режиму, тому всі розмови російських "опозиціонерів", що треба там проводити референдуми якісь, на мій погляд просто не витримують ніякої критики, тому що це злочин, під яким лежить риска відразу ж.
Якщо Росія хоче стати вільною демократичною країною, то новий парламент вільної Росії повинен затаврувати ганьбою ці злочини і підвести під ними риску. Питання Криму має бути вирішене одномоментно. Сам процес повернення може зайняти певний час, але одномоментно російська влада буде зобов'язана, з моєї точки зору, визнати українську юрисдикцію Криму і провести переговори про максимально м'який транзит, враховуючи, що там є російське населення. Але, це вже питання переговорів між двома країнами.