“У серпні 2000 року постановою Арбітражного суду м.Києва ВАТ „Радикал“ визнано банкрутом та щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ухвалою від 1 лютого 2002 року (у справі № 24/142-б) суд визнав банкрута ВАТ „Радикал“ особливо небезпечним підприємством хімічної промисловості та призначив керуючого санацією. У результаті завод „Радикал“ є одним із найбільш проблемних у частині впливу на екологію промислових об᾽єктів.
Підприємство знаходиться на території Києва і міська влада готова прийняти на себе основну частину організаційних і технічних заходів для утилізації небезпечних відходів. Ми вже розпочали розробку техніко-економічного обґрунтування щодо демеркуризації промислової ділянки, незабаром розпочнемо вивезення хлорорганічних сполук. Але ресурсу міста недостатньо для вирішення такої глобальної екологічної проблеми. Необхідна активна участь на державному рівні”, — сказав Петро Пантелеєв.
Він зауважив, що під час комісії прийняті рішення щодо невідкладних заходів безпеки: обстеження території заводу, встановлення додаткових парканів і цілодобової охорони, аби обмежити доступ сторонніх осіб із міркувань безпеки.
Заступник голови КМДА також зазначив, що “сьогодні є багато питань до ліквідатора “Радикалу” і зауважень щодо дотримання ним природоохоронного законодавства”.
Тому місто планує залучити до роботи правоохоронні органи та ініціювати процес зміни ліквідатора.
Нагадаємо, фінансування заходів з екологічної санації забрудненої ртуттю території ВАТ “Радикал” у 2014 та 2015 роках за рахунок державних коштів не проводилось через прийняття постанови Кабміну (прем’єр-міністр А.Яценюк) від 01.03.2014 № 65 “Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету”.
На заводі “Радикал” вже 20 років перебувають особливо небезпечні речовини, а саме 200 тис. тонн ртуті, які влада ніяк не може утилізувати.
За словами експертів, плачевна ситуація в сфері небезпечних відходів обумовлена безконтрольністю і безвідповідальністю. Ліцензії на роботу з отрутохімікатами отримують підприємства без належних ресурсів і технологій. Вони беруть гроші за нібито утилізацію небезпечних відходів, проте не маючи матеріально-технічної бази, викидають їх де-небудь.
Перевірити підприємства практично неможливо — в країні діє мораторій на перевірки бізнесу. Саме тому утилізацію небезпечних відходів в Україні називають “паперовою” або віртуальною. Після такої “утилізації” небезпечні відходи опиняються на стихійних звалищах біля річок, лісів і житлових будинків.
У Верховній Раді спробували змінити ситуацію і посилити вимоги для отримання ліцензій. Нардепи з екологічного комітету ВР ще в минулому році підготували законопроект, згідно з яким підприємства повинні будуть проходити обов’язкову перевірку перед отриманням ліцензії. Однак, до цього часу законопроект не прийнятий, а мораторій не знято.