А також через те, що замовник не перевіряє інформацію про можливі кримінальні справи учасників закупівель, зазначає Загребельська.
З одного боку в Україні діє презумпція невинуватості, каже експерт. Але з іншого, через низькі темпи розслідування кримінальних справ в Україні значну кількість бюджетних коштів освоюють сумнівні або підозрювані у чомусь компанії.
“Дійсно у нас є на дорожньому ринку ситуація, коли беруть участь у тендерах компанії, які не характеризуються з позитивного боку, які до цього допускали порушення, в тому числі, які можуть кваліфікуватися за кримінальним кодексом. І в даному випадку, на жаль, м'яч на боці правоохоронців - якщо вони будуть розслідувати роками ці кримінальні провадження, а компанія винувата і вчиняла злочин, то така компанія всі ці роки фактично законно буде продовжувати брати участь у процедурах, отримувати нові державні контракти, бюджетні кошти і можливо, продовжувати вчиняти так само як до цього”, - зазначила Загребельська.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Замкнуте коло "покривання" компанії із криміналом: мер Кілії відмовився скасувати мільйонні "дорожні" тендери
Експерт додає, що змінювати закони для того, щоб не допускати кримінальних фігурантів до тендерів не треба. Уся необхідна законодавча база в Україні є, і її просто треба виконувати, а замовник повинен перевіряти компанії, яким хоче заплатити мільйони з бюджету.
“Замовнику варто в рамках строку, який в нього є за Законом “Про публічні закупівлі”, звернутися до правоохоронців і перевірити інформацію, щоб отримати достовірні дані: чи було прийнято кінцеве рішення в рамках кримінального провадження чи ні, перевірити достеменно документи компанії. Можливо, у документах є недоліки, може якісь документи не надані, що може слугувати підставою для відхилення компанії з тендеру.
І, звичайно, важливо, щоб замовник, коли плануватиме процедуру закупівлі, щоб він передбачив необхідні гарантії - якщо компанія в подальшому не буде виконувати роботи або буде не якісно їх виконувати, щоб він міг отримати з цієї компанії відшкодування. В рамках цього може бути застосований механізм забезпечення виконання договору, коли компанія разом з підписанням контракту або надає банківську гарантію або перераховує на рахунок замовника відповідну кількість коштів в якості забезпечення виконання договору”, - пояснила Загребельська.
Як писав УНН, у липні Кілійський міська рада (Одеська область) провела відразу два тендери із закупівлі послуг ремонту дорожнього полотна на загальну суму близько 6,5 млн грн. Перемогу в них віддали ДП "Лідер" 11 серпня. При цьому, службові особи ДП "Лідер", як йдеться у рішенні Київського райсуду, звинувачуються в тому, що за змовою з чиновниками одеської мерії завищували вартість ремонтних робіт, які так і не доробили у місті Одеса. Перемогу “Лідера” вже оскаржили в аудиторській службі.
За даними ГС "Верховенство права", компанія попри вимоги тендерної документації, не надала документального підтвердження своїх прав власності або користування регенератором для гарячої регенерації асфальто-гранулятової крихти. Крім того, ДП "Лідер" не надало довідки з банку про відсутність у нього заборгованості по позиках.
На вказану ситуацію вже звернули увагу народні депутати. Кажуть, що хочуть викликати губернатора Одещини "на килим" до ВР, аби Максим Куций навів і свої аргументи з цього приводу.