"Ми прогнозуємо, що в майбутньому "чисті" гуманітарні спеціальності відійдуть на другий план, а технічні, інженерні, навпаки, будуть найбільш потрібними. Професії, пов’язані із забезпеченням здоров’я, навчанням, наданням індивідуальних послуг, творчістю залишаться актуальними, оскільки не можуть бути заміщені автоматизованими системами навіть із використанням штучного інтелекту. Водночас зростає потреба у фахівцях біологічного напрямку, особливо у сфері біоінженерії, біотехнологій, фармації тощо. Ці тенденції вимагають посилення природничо-наукової підготовки майбутніх фахівців разом із набуттям ними ІТ-навичок", – зазначив т.в.о. міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет.
Так, МОН із посиланням на оцінки світових експертів зазначає, що найбільш потрібними будуть фахівці, які можуть проектувати, впроваджувати нову техніку і технології з урахуванням викликів майбутнього, а також професії, пов’язані із забезпеченням життя та здоров’я людини:
• технології майбутнього – архітектор територій, фахівець з робототехніки, інженер-проєктувальник різного профілю, фахівець з 3D-друку, розробник та диспетчер безпілотних апаратів, космогеолог;
• ІТ-технології та дані – проєктувальник "розумного середовища" та "розумних будівель", програміст, аналітик даних, фахівець-аналітик з кібербезпеки, розробник технологій блокчейн, розробник віртуальної або доповненої реальності, фахівець із цифрового контенту, цифровий лінгвіст;
• екологізація виробництва та життя – екоаналітик у будівництві, фахівець з альтернативної (сонячної, вітрової тощо) енергетики, біоетик, ресайклінг-дизайнер, фахівці з "сіті-фермерства";
• здоров’я людини – біогенетик, біоінженер, біоінформатик, біофармаколог, телехірург, ІТ-лікар, медична сестра, фізіотерапевт, нейропсихолог.
Нагадаємо, у Міністерстві освіти і науки цього тижня представили новий державний стандарт базової середньої освіти і розповіли, що ним передбачається.