Деталі
Як можна побачити з тексту законопроєкту, документ значно розширює повноваження Міністерства юстиції. А саме, дозволяє йому за результатами розгляду скарги на дії державного реєстратора вносити зміни до державних реєстрів незалежно від наявності судового спору між сторонами, реєстрації права власності за третьою особою чи навіть наявності судових заборон щодо внесення змін до таких реєстрів. Подібні законодавчі зміни, а також поспішність, з якою їх намагаються прийняти, на переконання юридичної спільноти, створюють серйозну загрозу для інвесторів та кредиторів в Україні, а також можуть свідчити про наміри окремих груп та осіб використати останній шанс для захоплення майна та компаній до того, як Мін’юст буде позбавлений невластивих йому повноважень.
Нагадаємо, у 2016 році Міністерство юстиції отримало повноваження розглядати скарги щодо незаконних дій державних реєстраторів та скасовувати реєстраційні дії. Українська влада вирішила, що така процедура буде більш швидкою, ніж розгляд справ у суді і допоможе власникам у тих випадках, коли реєстрація майна або корпоративних прав була проведена взагалі без правових підстав (тобто, без документів або на підставі документів, невідомо ким підписаних, без нотаріального посвідчення) або коли державні реєстратори гальмують з формальних підстав реєстраційні дії (не такі документи, несіть іще і т.ін.).
Однак, роки практики показали, що швидке вирішення скарг і скасування спірної державної реєстрації, проведеної Мін’юстом, все одно завершується гучними та заплутаними судовими справами. При цьому більшість скарг знаходяться на розгляді міністерства місяцями й роками і розглядаються не швидше, ніж їх би розглянув суд. Крім того, у ЗМІ неодноразово з’являлися повідомлення про корупційні дії у випадках, коли заявники хотіли пришвидшити розгляд своїх скарг Мін’юстом.
Як результат, 6 листопада 2020 року Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради проєкт Закону № 4338 “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань”, який пропонував позбавити Міністерство юстиції повноважень щодо розгляду скарг на дії державних реєстраторів з 1 січня 2022 року.
Проте, законопроєкт на розгляд Верховної Ради так і не потрапив. Натомість, деякі народні депутати почали наполегливо просувати законопроєкт 3774.
Які ж норми “антирейдерського” проєкту закону, які залишилися у документі при підготовці до другого читання викликають сумніви у практикуючих юристів?
По-перше, строк на оскарження реєстраційних дій скорочено з трьох до одного року. Це означає, що заінтересована особа протягом одного року буде мати шанс відмінити реєстрацію права власності або набуття корпоративних прав.
По-друге, Мін’юсту пропонується надати право вносити зміни до державних реєстрів незважаючи на той факт, що на момент прийняття ним рішення, відповідне нерухоме майно може бути зареєстроване за іншою особою або на нього існуватимуть зареєстровані обтяження, в тому числі, рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.
Відмітимо, що на теперішній час, Мін’юст зобов’язаний відмовити у задоволенні скарги, якщо на момент прийняття рішення за результатом її розгляду відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується. Якщо ж такі зміни будуть прийняті, міністерство зможе позбавити права власності будь-якого добросовісного набувача без суду.
Також Мін’юст зможе вносити зміни до реєстру, незважаючи на наявність судового спору між сторонами та навіть судової заборони здійснювати реєстраційні дії в державних реєстрах.
По-третє, за рахунок викладення відповідних статей законів про державну реєстрацію у новій редакції спір про право між сторонами, а також проведення реєстрації на підставі судового рішення про набуття права власності більше не буде підставою для відмови Мін’юста у задоволенні скарги. Якщо недобросовісний скаржник, позивач буде бачити, що в судовому процесі у нього немає шансів — він буде “вирішувати питання” у міністерстві (тим більше, що строк для звернення продовжено).
По-четверте, законопроєкт пропонує скасувати ряд передбачених чинним законом важливих вимог до змісту скарги, яка подається до Мін’юсту. У випадку прийняття проєкту закону для подачі скарги скаржнику не потрібно буде вказувати, які порушено норми законодавства, на думку скаржника; додавати документи, які підтвреджують наявність порушення; надавати відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора або внесення відомостей до Державного реєстру прав.
Тобто, недобросовісна особа може хоч кожен день писати скарги до Мін’юсту без жодного обґрунтування, але з відповідними репутаційними та комерційними ризиками до осіб, які в її скаргах фігурують.
Також важливою зміною, яка залишилася у законопроєкті до другого читання, є надання рішенням Мінюсту про скасування рішень про державну реєстрацію “правовстановлюючої сили”. Тобто, прийняття рішення міністерством буде призводити до “припинення прав та обтяжень”.
На даний час судова практика не пов’язує безпосередньо питання виникнення та припинення прав з питанням їх державної реєстрації. Подібне формулювання погіршить можливості захисту прав власності особами, якщо державна реєстрація їх прав буде незаконно скасована.
Таким чином, юристи вважають, що в результаті прийняття проєкту закону № 3774 Міністерства юстиції отримає більше повноважень і свободи розсуду щодо вирішення долі нерухомого майна та корпоративних прав, ніж має суд, що створює значні корупційні ризики. Більше того, скасування державної реєстрації права власності поза рамками судового спору суперечить конституційним принципам розподілу влади, обов’язковості судових рішень та непорушності права власності, визначених статтями 6, 41, 124, 129 Конституції України.