Вона зазначила, що Україна намагається провести цю реформу вже 8 років, однак потужне промислове лобі її стримувало.
"Україна вже протягом 8 років намагається провести реформу тарифоутворення у розподільчих мережах, але через потужне лобі немодеонізованих промислових монополістів, які ні копійки не вклали у енергоефективність чи бодай покращення якості власної продукції, реформа щоразу провалювалася не встигнувши розпочатись", - зазначила Буймістер.
Реформа, за її словами, полягає у наступному:
1. Зменшення строків підключення за рахунок створення "Єдиного вікна" прийому та погоджень документів, створення вільного доступу до кадастрових реєстрів та карти енергооб’єктів обленерго. Уся процедура складатиме до 3-х місяців, замість 292 днів.
2. Здешевлення плати за приєднання за рахунок перекладання відповідальності за інвестиції на обленерго. Пропонується підстанційну частину вартості, тобто плату за потужність, з клієнта перенести на енергокомпанію. Це дасть змогу здешевити приєднання до 46% в залежності від типу приєднання.
3. Збільшення потужності енергетичної інфраструктури. Це означає, що для приєднання до електромереж клієнту не потрібно буде додатково посилювати підстанції, оскільки цим буде займатись оператор системи розподілу в рамках щорічного плану інвестиційної програми.
4. Розвиток електромереж у відповідності з перспективним планом розвитку територій. Енергетична інфраструктура буде розвиватися у відповідності з планом розвитку міста: потужність буде розподілятися та збільшуватися відповідно до збільшення споживання.
Реформу підтримали експертна рада при Міненерго, Енергетичний комітет Європейської бізнес асоціації, представники профільної Асоціації "Розумні Електромережі України", Всеукраїнська енергетична асамблея, Крістіан Рубі, генеральний секретар EURELECTRIC та багато інших експертів, зазначає Буймістер.
Противниками реформи є НКРЕКП та промислове лобі, вказує вона.
"Більшої некомпетентності і заангажованості ніж у нашого регулятора (НКРЕКП - ред.) я не бачила ні в одній із країн, де я працювала у Східній та Західній Європі. Його повна керованість обумовлює неможливість професійного обговорення важливих тем. У регулятора просто немає відповідей на питання (варто тільки переглянути запис з останнього засідання по RAB-тарифу). У мене є багато питань до регулятора. Це і чому не розслідуються справи, і не виконуються рекомендації АМКУ щодо врегулювання ситуації на ринках. І чому не розслідуються порушення і зловживання на ринках, і багато-багато інших - більш делікатних питань у світлі останніх журналістських розслідувань", - зазначила Буймістер.
Нагадаємо, голову НКРЕКП Валерія Тарасюка звинуватили у наявності сімейного бізнесу в енергетиці, а також регулярних візитах до РФ. Такі дані з'ясовані в рамках роботи Тимчасово слідчої комісії ВР.
Також нагадаємо, наприкінці вересня Нацрада реформ, очолювана Президентом України, одноголосно підтримала підвищення ставки прибутковості на старі активи операторів систем розподілу для стимулюючого тарифоутворення до 6% із встановлених регулятором 3%. Очікується, що така міра дозволить модернізувати електромережі, 70% яких вже зношені.