Моніторинг публічних майданчиків торгівлі в Інтернеті показує, що українці масово стали продавати непотрібні їм речі. Матусі торгують одягом своїх дітей, які вже виросли, чоловіки — запчастинами для авто і рибальськими снастями, що були у вжитку, багато хто продає консервацію, вироби, речі-handmade. Продають українці і непотрібні їм подарунки, набридлі іграшки, старі самовари і не тільки. Пропозицій на тому ж olx купити що-небудь потрібне і непотрібне так багато, що за обсягом товарів з ним не зрівняється жоден, навіть найбільший супермаркет.
“Раніше були комісійні магазини. Сьогодні у нас величезною популярністю користується „секондхенд“. Навіть цілі мережі таких магазинів з’явилися з представництвами в різних містах. Але крім цього, в силу нестабільної економіки, соціальної напруженості, бідності населення, продати щось і на цьому трохи заробити не проти навіть ті, хто ніколи раніше не займався торгівлею. Інтернет-майданчики для продажу дали можливість кожному відчути себе трохи бізнесменом. І так, є ті, хто і правда веде бізнес на olx. Наприклад, я. Але не мало і таких, хто торгує від потреби в грошах. Є і шахраї, які насправді нічого не продають, а просять потенційного покупця перерахувати їм передоплату за нібито пересилку товару”, — розповідає один з користувачів olx.
Тут ціле своє життя, продовжує Василь.
“У кого набите око, відразу розуміє, хто торгує своїм товаром, хто перекупник, а хто шарлатан. Зручна система оплати і доставки товарів дозволяють економити час кожного з нас. Тому це популярно. Так само — ціна. На olx можна купити дешевше, ніж в магазині, тому що мені, наприклад, не потрібно оплачувати оренду приміщення під магазин. І ціна — це, напевно, найголовніший аргумент для покупця”, — вважає він.
Але торгівля речами, навіть тими, що були у вжитку, хорошої якості — це одне. А ось продаж простроченої, часто навіть небезпечної, продукції — це зовсім інше. Однак і такі товари теж продають і теж купують.
Так, УНН відшукав масу оголошень, в яких українцям пропонують купити прострочені продукти харчування, консерви, товари побутової хімії, косметику і навіть раніше використані картриджі для принтера.
Продають і прострочені талони на бензин без пояснень, що з ними робити і як використовувати.
Але найцікавіше інше. У мережі доступні оголошення, автори яких готові купити прострочений товар великими партіями. Мова, перш за все, про продукти харчування.
“Товари з терміном реалізації, що спливає, з вичерпаним недавно і давно. Маленькими, великими партіями. Можлива співпраця на постійній основі. Незалежно від виходу оголошення”, — пише автор оголошення Михайло.
За словами нардепа Сергія Тригубенка, розвиток ринку прострочених товарів в Україні — це відображення економічної кризи в країні.
“Люди свідомо йдуть на ризик, купуючи прострочені товари. Але роблять це не від хорошого життя. А від того, що не можуть дозволити собі купити якісні продукти, які коштують явно дорожче, ніж ті, у яких спливає термін придатності. Насправді — це дуже сумна ситуація. Говорити про захист прав споживача в цьому випадку взагалі не доводиться”, — сказав він.
Політик підкреслив, що ніяка економія не повинна переважати над ризиком втратити здоров’я або життя. А тому закликав українців все ж не ризикувати і не купувати продукти харчування, непридатні до вживання.
“Добре, що ви пишете про це. Насправді це не проблема якогось окремого інтернет-сайту або окремого покупця. Це страшна тенденція, яка демонструє, куди котиться якість життя кожного окремо взятого громадянина України і народу в цілому. Саме ці тенденції показують реальну картину того, що відбувається, а не намальовані звіти про підвищення пенсій і нібито добробут українців”, — підсумував він.
На думку експерта, виконавчого директора Всеукраїнської громадської організації “Союз споживачів України” Максима Несмеянова, до розвитку ринку прострочених товарів призвела не тільки неплатоспроможність наших співгромадян, але ще і безконтрольність на ринку продуктів харчування.
“Недобросовісному бізнесу сьогодні нема чого втрачати: штрафи за „прострочку“ є мізерними, а приписи головного контролера країни давно не діють.
Щоб дійсно поліпшити продовольчу безпеку українців, треба збільшити штрафи для нечесних виробників і торговців. Тому що бізнес давно не боїться діючих штрафів, як і приписів на усунення порушення Держпродпотребслужби”, — вважає він.
За даними Держпродпотребслужби (за підсумками 2017 року) третину всіх порушень у сфері захисту прав споживачів припала саме на продаж “прострочки”.
“Основними порушеннями в сфері захисту прав споживачів є відсутність своєчасної та повної інформації про продукцію (66%), реалізація товару, термін придатності якого сплинув (27%) і відмову споживачу в реалізації його прав, установлених Законом України „Про захист прав споживачів“, при придбанні неякісного товару, обміні якісного товару, надання послуги — 4,3%”, - розповів директор департаменту захисту споживачів Держпродпотребслужби Олексій Квасницький.
Однак потрібно розуміти, що ці офіційні цифри статистики ніяк не враховують обсяги пропонованих “прострочених товарів” на стихійних ринках, підпільних магазинчиках і, звичайно ж, в Інтернеті. Тому реальна картина може бути ще більш сумною...